Уряд має намір "призупинити" виплати пенсій: кого можуть позбавити грошей та яка реакція пенсіонерів на цю новину.

У проєкті бюджету на 2025 рік Кабінет Міністрів пропонує зменшити витрати на соціальні програми. Мінімальна зарплата та пенсії можуть залишитися незмінними принаймні на рік, а за інформацією з Бюджетної декларації — навіть на три роки. Проте, планується зберегти березневу індексацію. Хоча в Міністерстві соціальної політики обіцяють втілити пенсійну реформу, наразі мова йде лише про непопулярні заходи.

OBOZ.UA отримав інформацію, що питання про "замороження" мінімальної пенсії обговорюють самі пенсіонери, аналізуючи, який вплив це матиме на їхні виплати та скільки реальних коштів виділяється на соціальні потреби.

Як висловлюють свої думки пенсіонери щодо концепції "замороження" пенсійних виплат?

Журналіст OBOZ.UA звернувся до кількох регіональних асоціацій пенсіонерів із пропозицією поділитись своєю позицією щодо ідеї замороження мінімальної пенсії. Більшість таких асоціацій створили активні пенсіонери для того, щоб легалізувати свою діяльність: брати участь у заходах, отримувати допомогу від волонтерських організацій, гранти.

Зазвичай такі асоціації займаються двома напрямами роботи: збирають продуктові набори та організовують активне дозвілля. Лобіювати інтереси тих, хто вийшов на заслужений відпочинок, навіть не намагаються: не вірять у перспективи такої діяльності.

Олександр Валюшко, голова однієї з асоціації пенсіонерів на Одещині, розповідає, що вже зараз мінімальної пенсії не вистачає на те, щоб забезпечити себе базовими потребами. "Якщо діти є у пенсіонера, то ще можна якось вижити. Переважно допомагають діти. У нас більше жінок в асоціації, ми більше займаємось активним дозвіллям", - розповідає Валюшко. Чоловік впевнений: пенсіонери вплинути на рішення уряду не можуть, однак якби "молодь вирішила боротись" за соціальні стандарти, то приєдналися б і пенсіонери.

"Ми вже звикли до цього. Це наш пенсійний закон, який діє вже давно. Люди просто пристосувалися", - зазначає Валюшко. Серед пенсіонерів є й ті, хто все ще бажає працювати. Навіть сам голова асоціації намагався знайти роботу. Проте, як він розповідає, роботодавці відмовлялися співпрацювати, дізнавшись, що йому вже 66 років. "Я впевнений, що коли на ринку праці відчується гостра нестача кадрів, тоді нас також почнуть запрошувати на роботу", - додає Валюшко.

Вікторія Вєлькє, яка очолює "Асоціацію пенсіонерів Поділля", зіткнулася з труднощами у пошуку роботи. "Мені 63 роки, і незважаючи на те, що я маю три вищі освіти, активно займаюсь громадською діяльністю та маю широкий соціальний круг, мені не вдалося знайти роботу. Як колишній підприємець, я усвідомлюю, що коли я приходжу на співбесіду, конкуренція з молодшими кандидатами, які мають 35-40 років, є значною. Важко звинувачувати бізнес у таких умовах", - ділиться своїми думками Вєлькє.

Вінницька область є однією з семи регіонів, де середній розмір пенсії не перевищує 5 тисяч гривень. Організація "Вєлькє", що базується у Вінниці, повідомляє: "Історії про те, як люди намагаються вижити на 2,3-2,4 тисячі гривень, просто вражають". Деякі пенсіонери здають кімнати в оренду, інші звертаються за фінансовою підтримкою до родичів. Проте, як зазначає представниця організації, "це завжди розповіді про виживання". Більшість пенсіонерів обговорюють свої проблеми в рамках асоціацій або навіть у дворі свого багатоквартирного будинку.

Багато пенсіонерів тривалий час не залучені до трудової діяльності, внаслідок чого втрачають соціальні зв'язки та отримують статус "особи, яка втратила працездатність". Це призводить до їхньої непомітності на ринку праці та в суспільстві загалом. Як результат, проблема низьких пенсій залишається поза увагою публічного обговорення, на відміну, скажімо, від теми підвищення податків.

"Ви тільки не пишіть, як мене звуть. Я раніше і депутатом була місцевим, і була не останньою людиною в профспілках. А зараз все літо продавала городину. Наче жебракувала. Бачу: очі добрі, значить, людина дасть більше грошей, ніж я собі ціну встановила. І так я ці добрі очі й шукала в натовпі. Хустинку якусь надягала, сама очі ховала. Все боялась, що хтось впізнає. Отак я за літо назбирала на своїй городині 23 тис. 300 грн. Це мені - до наступного літа прожити. Ну і ще моя пенсія - 4200 грн", - розповідає ще одна представниця регіональної асоціації пенсіонерів.

Чому і яким чином будуть "заморожені" соціальні стандарти

Зменшення витрат державного бюджету в наступному році вдарить по найуразливішим верствам населення України: тим, хто отримує пенсії, що ледь досягають мінімального рівня, та має мінімальні зарплати. Уряд змінив первісну версію законопроєкту, що стосувалася підвищення податків, і значно м'якше підійшов до цього питання, зокрема, відмовившись від ідеї підвищення ПДВ. Замість цього акцент зроблено на економії в сфері соціальних виплат.

Так, згідно з даними Мінфіну, у 2025-му році на соціалку планують витратити 419,2 млрд грн, а цього року в уточненому бюджеті закладено 483,5 млрд. А у 2023-му - 479,9 млрд. Соціальні видатки зростали щорічно: навіть після початку повномасштабної війни.

"Ця ситуація є вимушеною. Ймовірно, не вдалося компенсувати критичний бюджетний дефіцит, внаслідок чого виникли такі рішення. Якщо в 2025 році з’являться якісь резерви, можливо, буде проведено незаплановане підвищення стандартів. Все залежатиме від обставин на фронті", - коментує керівниця відділу дослідження якості життя Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України Людмила Черенько.

В Україні мінімальна пенсія складає 2361 грн. За два роки (2024-й та 2025-й) сукупна інфляція може становити близько 14,6%. Отже, для того, щоб мінімальна пенсія перебувала на тому самому реальному рівні (з урахуванням зростання цін), її розмір має збільшитись до 2705,7 грн.

"Зрозуміло, що коли тривалий час йде таке обмеження населення в будь-яких потребах крім суто фізіологічних, накопичується дуже багато проблем. Це, зокрема, несвоєчасне отримання медичних послуг, а також елементарні побутові проблеми. Звичайно, це серйозна ситуація. Головне - щоб вистачало на фізіологічне виживання. Дані показують, що в 2023-му порівняно з 2021-му зросла майже в 7 разів кількість тих, у кого доходи нижчі від офіційного прожиткового мінімуму", - каже Черенько.

Окрім призупинення підвищення мінімальних пенсій, уряд вживає ще один крок: він почне відновлювати ті пенсії, які не були зняті з рахунку протягом року для переселенців. Крім того, кошти можуть бути вилучені у пенсіонерів-переселенців, які не пройшли процедуру ідентифікації.

"Установити, що у 2025 році акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" перераховує до Пенсійного фонду України залишок коштів, який утворився в нього станом на 1 січня 2025 року на рахунках внутрішньо переміщених осіб, відкритих в акціонерному товаристві "Державний ощадний банк України" для виплати пенсій (щомісячно довічного грошового утримання)", - йдеться в проєкті бюджету України.

У контексті повномасштабної війни Україна продовжує дотримуватись усіх соціальних зобов'язань, спираючись на підтримку міжнародних партнерів для забезпечення функціонування бюджетних установ і фінансування дефіциту Пенсійного фонду. Насправді, зібрання податків не покриває навіть потреби у сфері оборони, не кажучи вже про інші важливі галузі. Партнери вимагають від України не тільки ефективного використання отриманої допомоги, але й знаходження шляхів для зменшення бюджетних витрат. На жаль, у наступному році такі скорочення можуть негативно вплинути на тих, хто найбільше потребує підтримки та є найбільш вразливим.