Критичну ситуацію з теплопостачанням у столиці можна було запобігти, якби здійснювалася регулярна підготовка, - зазначив Крошка.
Про це в інтерв'ю виданню "Економічна правда" повідомив один із членів правління торгової марки "Колві".
Він зазначив, що систематичний підхід передбачає заздалегідь встановлення локацій для малих котелень, визначення їхньої потужності, пошук фінансових джерел та організацію закупівель ще до старту опалювального сезону.
"У Харкові та Миколаєві децентралізація теплопостачання відбувалася саме планово. Комунальні служби заздалегідь визначали локації котелень відповідно до схем тепломереж, знаходили фінансування -- як власне, так і за участі міжнародних організацій. Це робилося не в момент морозів чи після руйнування ТЕЦ", -- зазначив Крошка.
Він підкреслив, що ряд обласних центрів, розташованих поблизу фронту, успішно розпочали опалювальний сезон, підготувавшись до нього. Вони здатні ефективно маневрувати між централізованим і децентралізованим постачанням тепла, а також оперативно замінювати пошкоджені котельні на резервні.
На думку спеціаліста, щоб організувати альтернативне теплопостачання в Києві, потрібно близько 50 котелень з потужністю 30 МВт кожна. Він зазначив, що українські виробники можуть реалізувати цей обсяг протягом року, якщо буде проведене належне попереднє планування.
"Проблема починається тоді, коли котельні починають шукати у вересні, за місяць до опалювального сезону. Це вже екстрений режим, який знімає питання проєктування, але не вирішує системних ризиків", -- пояснив він.
Крошка також зазначив, що при температурі -20-22 градусів, що є проектним стандартом для України, відсутність теплопостачання на протязі кількох днів може викликати значні пошкодження теплових мереж.
"Якщо замерзають тепломережі, збитки можуть вимірюватися не десятками і навіть не сотнями мільйонів гривень. У гіршому випадку доведеться повністю перекладати підземні комунікації, що означає величезні витрати часу і коштів", -- зазначив він.
На думку фахівця, теплопостачання є надзвичайно важливою складовою для функціонування міст, а наслідки його відсутності можуть виявитися більш серйозними, ніж проблеми з електропостачанням.
Окремо Крошка підкреслив важливість своєчасного встановлення так званих "аварійних виводів", які дозволять швидко підключити резервні джерела обігріву у випадку надзвичайної ситуації.
"Якщо підготовлені відповідні висновки, відновлення подачі тепла може зайняти всього одну-дві години. Однак це потрібно робити заздалегідь. Придбати аварійну котельню без наявності місця для її підключення — це помилкове рішення," — наголосив він.
Коментуючи питання закупівель аварійних котелень, експерт зазначив, що проблема часто полягає у небажанні чиновників брати на себе відповідальність.
"Після проведення таких покупок виникають перевірки та запитання щодо невикористання обладнання. В результаті відповідальність переходить на інших, а системні рішення залишаються без уваги," - зазначив Крошка.
Він також зазначив, що Харків розпочав реалізацію децентралізованої системи теплопостачання ще до 2022 року, головним чином, з метою економії ресурсів.
"Блочно-модульні котельні дозволяють зменшити споживання газу приблизно на 30% на виробництво 1 Гкал тепла. Це забезпечує окупність інвестицій за 3-4 роки, а далі місто економить ресурс, який у майбутньому коштуватиме для населення за європейськими ринковими цінами -- близько 400-500 євро за тисячу кубометрів", -- резюмував він.
