Курський "гамбіт" України пішов на користь Росії, зазначив професор.
З військової точки зору, наступ на території Росії не приніс українцям істотних переваг, вважає фахівець.
В Україні триває масштабний конфлікт, і дії українських сил у Курській області Росії виявилися вигідними для російських загарбників.
Курський "гамбіт" виявився "порожньою витівкою", яка в результаті відвернула українські сили від основних напрямків боротьби з Росією. Натомість, замість того, щоб зосередити увагу ворога на менш значущих ділянках, ця стратегія лише посилила ситуацію на важливих фронтах у Донецькій області. Таку думку висловив професор міжнародних відносин в коледжі Макалестер у Сент-Полі (Міннесота, США) та старший науковий співробітник Інституту миру і дипломатії, а також позаштатний аналітик Defense Priorities у Вашингтоні, Ендрю Летем. Його коментарі були опубліковані в виданні The Hill.
За словами фахівця, наступні дії розпорошили українські війська, що дало можливість ворогам зосередити свої зусилля на ключових точках цього конфлікту та пришвидшити своє просування до стратегічно важливого міста Покровськ.
У своєму відомому творі "Про війну" видатний військовий філософ Карл фон Клаузевіц ввів концепцію "центру тяжіння". Він визначає центр тяжіння у військових діях як "основу всієї сили та динаміки, від якої залежить все". Це є ключова точка, на яку мають бути зосереджені всі зусилля. Клаузевіц наголошує, що політичні та військові керівники повинні уникати безглуздого розпорошення своїх військових ресурсів, направляючи їх на непотрібні завдання поза межами основного театру бойових дій.
Летем вважає, що президент Володимир Зеленський і головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський, ймовірно, або не звертали уваги на книгу "Про війну", або ж забули про її важливу концепцію.
"Спочатку задумана як тактичний маневр з метою відволікання російських військ від стратегічно важливих фронтів, курська операція тепер, мабуть, виявилася стратегічним прорахунком, який може мати серйозні наслідки для ширшої військової стратегії України", - зазначив автор.
Професор висловлює думку, що українське керівництво могло переслідувати кілька стратегічних цілей, запустивши операцію на Курщині. Серед цих цілей могли бути: відволікання російських військ від критично важливих ділянок на Донеччині, створення психологічного тиску шляхом демонстрації здатності України здійснювати атаки на території Росії, а також порушення російських ланцюгів постачання. Проте, за його словами, ці цілі, здавалося б, "не були досягнуті".
"Попри наступ, російські сили не переспрямували свої зусилля в бік від Донецької області. Натомість російський наступ на Покровськ - місто, що має суттєве стратегічне значення - лише прискорився", - наголосив він.
Науковець додав, що Покровськ - найважливіший логістичний і транспортний вузол на Донеччині, він розташований на перехресті основних автомобільних і залізничних мереж, життєво важливих для постачання й зміцнення українських позицій по всьому східному фронту.
"У разі захоплення Покровська російськими військами, це призведе до фактичного блокування критичних ліній постачання, що ізолює українські підрозділи, які обороняють інші стратегічні зони в Донецькій області. Втрата цього міста може викликати ланцюгову реакцію, що загрожує масштабним колапсом української оборони в регіоні", - зазначив фахівець.
Аналітик зазначає, що з військової перспективи наступ на Курщині не дав Києву жодних суттєвих переваг. Він вважає, що замість того, щоб примусити Росію перекинути значні війська від основних операцій на Донеччині, курська кампанія призвела до відволікання частини найкращих українських підрозділів та передових технологій від найбільш критичних ділянок фронту.
"Цей зсув не лише зменшив оборонні можливості України в Донеччині, але й ускладнив ситуацію з дефіцитом робочої сили, що, в свою чергу, погіршило умови для українських військових у процесі захисту важливих стратегічних позицій", - зазначає він.
Летем підкреслив, що "курська операція стала для України упущеною нагодою зміцнити свої оборонні позиції на сході, тоді як для Росії наступ у Курську можна вважати стратегічним успіхом, оскільки він змусив українські сили відволікти ресурси від більш критичних напрямків".
Дослідник зазначив, що, зосереджуючи увагу на Донецькій області, російські війська змогли скористатися своїми перевагами, що, у свою чергу, може призвести до нових можливостей для експлуатації вразливих місць України на сході фронту.
"Незважаючи на можливість використання сміливих маневрів і психологічних операцій, основною метою для обох сторін залишається контроль над територіями стратегічного значення. Тому Україні слід переосмислити свої стратегічні пріоритети, акцентуючи увагу на захисті ключових позицій у Донецькій області, зокрема в районі Покровська, де може визначитися результат конфлікту", - висловив свою думку експерт.
Аналітик підкреслює, що Україні не слід перевантажувати свої ресурси в операціях, які не приносять суттєвих переваг. "Курський гамбіт суперечить принципу Клаузевіца, що наголошує на важливості зосередження на ключових цілях. Хоча ця операція могла бути задумана як ризикований тактичний крок, насправді вона відволікла критичні ресурси від більш важливих фронтів. Україні необхідно сконцентруватися на захисті своїх стратегічно важливих позицій, зміцнюючи свій центр ваги в кожному рішенні", - зауважив він.
Українські воїни на початку серпня розпочали наступ на території Курщини і станом на кінець місяця звільнили понад 100 населених пунктів. Експерт із війни в Україні з британського Університету Глазго Гусейн Алієв сказав, що до курської операції загарбники на Донбасі наступали на семи фронтах, а тепер залишився тільки Покровськ.
4 вересня Володимир Зеленський повідомив, що всі цілі, поставлені українською стороною для проведення курської операції, успішно реалізуються.
Довідка УНІАН. У шашках або шахах гамбітом називають дебюти, під час яких одна зі сторін для швидкого розвитку гри або її загострення жертвує якоюсь легкою фігурою, наприклад, пішаком.