Мав позивний "Горець": у лікарні Дніпра відійшов у вічність захисник з Прикарпаття, що боровся на Запоріжжі. Зображення.
У дніпровському медичному закладі перестало битися серце командира технічного відділу автотехніки Олександра Горецького, який походив з Івано-Франківщини. Цей військовослужбовець 102-ї окремої бригади територіальної оборони, що виконуючи бойові завдання на півдні України, зазнав важких травм через нещасний випадок.
Захиснику виповнилося 46 років, і він залишив за собою велику родину. Інформацію про його втрату поширили в спільноті "Пласт - український скаутинг".
"Загинув, захищаючи Україну, Олександр Горецький. Пластове псевдо "Буревісник". Військовий позивний "Горець". Тихо спи, друже...", - йдеться у повідомленні.
Олександр Володимирович Горецький, народжений 13 січня 1979 року, провів своє дитинство в селі Ямниця, розташованому неподалік від міста. З 1993 року він став членом пластунського гуртка "Горицвіти", що належав до 35-го куреня імені Юстина Гірняка. Як юнак, Олександр активно залучався до різноманітних пластових заходів, мандрівок та навчальних таборів. У серпні 1995 року він взяв участь в окружному таборі "Скобине гніздо". Юнак склав присягу пластуна та продовжував свою діяльність в організації до 1996 року.
Згодом постійно допомагав пластунам, зокрема з транспортуванням під час таборів 56-го куреня ім. М. Рудницької.
Навчався Олександр у Ямницькій школі, а потім закінчив Івано-Франківське вище професійне технічне училище №21за спеціальністю ковальства та газоелектрозварника. Короткий час працював газоелектрозварником на Івано-Франківському цементно-шиферному комбінаті.
Відбув строкову військову службу в Бердичеві на Житомирщині. Після одруження спільно з сім'єю мешкав в Івано-Франківську. Працював водієм-далекобійником у Європі.
З початком російського вторгнення в Україну Олександр Горецький став до лав Сил оборони. Мав звання старшого сержанта. Був командиром відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу матеріально-технічного забезпечення в 78-му окремому батальйоні 102-ї окремої бригади територіальної оборони імені полковника Дмитра Вітовського. Виконував бойові завдання на фронті в Запорізькій області, поблизу міста Гуляйполе.
"Олександр був з нами на всьому бойовому шляху, починаючи з моменту створення батальйону. Вшановуємо пам'ять його родини, разом сумуємо та пам'ятаємо", - повідомили в 78-му окремому батальйоні ТрО.
Відомо, що 16 квітня 2025 року в Запоріжжі під час трагічного інциденту "Горець" зазнав численних травм та поранень. Його терміново доставили до військового госпіталю в Дніпрі, але, на жаль, серце героя зупинилося вранці 24 квітня.
У захисника залишилася дружина, двоє синів, троє онуків, а також мама й рідна сестра зі своєю родиною.
Як повідомляв OBOZ.UA, на Донеччині загинув майор Володимир Романчук із Коломиї Івано-Франківської області. Учасник АТО перевівся із РТЦК до 141-ї окремої механізованої бригади й був командиром роти радіоелектронної боротьби.
