"Ми запізнилися": Флеш пояснив, чому захист поїздів від російських безпілотників є "набагато складнішим, ніж здається".
Якщо із захистом стаціонарних об'єктів засобами РЕБ все більш-менш зрозуміло і питання полягає лише у фінансах, то із захистом поїздів все не так просто.
Цю інформацію надав радник міністра оборони України Сергій (Флеш) Бескрестнов, повідомляє UAINFO.org.
"Керівництво питаннями захисту радіоелектронної боротьби (РЕБ) здійснює голова правління АТ "Укрзалізниця" Олександр Перцовський, з яким ми постійно підтримуємо зв'язок. У цій сфері задіяні численні експерти, серед яких військові з головного управління радіоелектронної та кіберборотьби Генштабу, а також цивільні спеціалісти, які займаються не лише питаннями РЕБ."
З поганого: на жаль, змушений визнати, що ми запізнилися з заходами протидії ударам БПЛА по "Укрзалізниці" на багато місяців.
З хорошого: ви навіть не уявляєте, скільки поїздів нам уже вдається врятувати завдяки поточним комплексним рішенням. Деталі не можу озвучувати, тому просто прошу мені повірити.
Також читайте: Російські дрони вразили залізничну станцію: провідниця загинула, а один з пасажирів отримав поранення.
Актуальне питання: для забезпечення захисту всіх потягів і електричок в зоні фронту на відстані 30-60 км від безпілотників, таких як "Ланцети" та "Крилаті", необхідно встановити численні модулі радіоелектронної боротьби на кожен поїзд. Однак це не гарантує повний захист, оскільки "Ланцети" та інші безпілотники оснащені системами автоматичного захоплення цілей і корекції вогню. Крім того, для довгих поїздів потрібно забезпечити захист як на початку, так і в кінці складу. Використання сіток для закриття колій з високовольтним живленням також не є реалістичним варіантом.
Ми не відмовляємося, а активно шукаємо різноманітні рішення: від РЕР і РЕБ до ППО, як для великих, так і для малих об'єктів. Проте, незалежно від наших зусиль, випадки ураження БПЛА поїздів у прифронтових зонах, на жаль, будуть продовжуватися. Те ж саме стосується і автобусів, а також цивільних автомобілів.
