Нафтовий гніт на шиї Путіна. Чи зробить крок Трамп?
Дії президента США щодо обмеження імпорту російської нафти викликали аналогічну реакцію, як і його спроби розпочати тарифну війну в квітні 2025 року. Проте адміністрація Білого дому дає зрозуміти, що планує продовжувати тиснути на ситуацію.
Країни "Організації країн-експортерів нафти+" (ОПЕК+) досягли угоди про підвищення видобутку нафти у вересні на 547 тисяч барелів щодня. Дональд Трамп, напевно, оцінить це рішення, оскільки вважає, що зниження цін на "чорне золото" призведе до зменшення доходів Кремля та може спонукати його зупинити конфлікт в Україні. Проте ситуація є складнішою, ніж здається.
Організацію країн-експортерів нафти було створено в 1960 році. На сьогодні до її складу входять Об'єднані Арабські Емірати, Конго, Екваторіальна Гвінея, Габон, Іран, Ірак, Кувейт, Лівія, Саудівська Аравія, Венесуела, Нігерія та Алжир. Країни-члени ОПЕК володіють приблизно двома третинами світових запасів нафти та забезпечують 50% світового експорту цього ресурсу. Відмінністю ОПЕК є формат ОПЕК+, який включає співпрацю з неучасниками організації, такими як Казахстан, Росія, Мексика, Оман та інші.
Тенденції на ринку нафти вказують на те, що учасники ринку реагують більш чутливо на геополітичні заяви, аніж на економічні рішення. Крім того, країни ОПЕК+ планують щомісячно переглядати свої квоти на видобуток нафти. Суперечка між Трампом та Індією ще більше заплутала ситуацію для ринкових операторів.
Міністр нафти та природного газу Харділ Сінгх Пурі зазначив, що Індія має можливість знайти альтернативи російській нафті. У той же час, представник Міністерства закордонних справ Ранджір Джайсзал підкреслив, що позиція Індії у відносинах з Москвою залишається незмінною. Прем'єр-міністр Нарендра Моді, реагуючи на тарифи, введені президентом США, закликав громадян підтримувати вітчизняного виробника, що можна розглядати як негативний сигнал для Трампа.
У Вашингтоні заступник керівника апарату Білого дому Стівен Міллер висловив думку, що "для Індії абсолютно неприйнятно продовжувати підтримувати цю війну шляхом закупівлі російської нафти".
Ця Індія не є самотньою.
"Бразилія категорично заперечує проти будь-яких обмежень, які можуть вплинути на її торгові зв'язки з іншими державами," - зазначив спеціальний радник президента Бразилії Селсу Аморім у відповідь на запит США.
Бразилія могла б виявити більшу гнучкість, якби не вплив Китаю.
"КНР завжди забезпечуватиме свої енергопоставки засобами, котрі відповідають нашим національним інтересам, - таке повідомлення від міністерства закордонних справ Китаю у соцмережі Х. - Примус нічого не дасть".
Тон офіційного Пекіна в даному випадку майже ідентичний його реакції на "День визволення" від тарифів, запроваджених Трампом у квітні 2025 року. Проте нинішні висловлювання були зроблені після, а не до, зустрічі представників Китаю, Індії та Бразилії з американськими законодавцями та урядовцями.
На думку міністра фінансів США Скотта Бессента, представники Китаю демонструють серйозний підхід до питання російської нафти, настільки, що готові сплачувати повні мита у розмірі 100%.
Китайська Народна Республіка не може собі дозволити відмовитися від нафти з Росії та Ірану, зазначив науковий співробітник Інституту політики Азійської спільноти Денні Рассел. Він пояснив, що "Китай вважає, що має перевагу в конфронтації з Вашингтоном".
Проте Індія змагається з Китаєм, і прем'єр-міністр Моді поставив собі амбітну мету підняти економіку країни до третього місця в глобальному рейтингу.
"Індія йшла на компроміси і зазнавала втрат", - зазначив індійський експерт Брахма Челлані.
Під час свого першого терміну на посаді президента Дональд Трамп вимагав від Індії відмовитися від імпорту іранської нафти, незважаючи на вигідні знижки. Крім того, Індія зазнала збитків у своїх інвестиціях у венесуельський нафтовий сектор через тиск з боку Трампа.
Це перетворило Пекін на фактично єдиного покупця найдоступнішої нафти в світі, що посилило його енергетичну стабільність на шкоду Індії, підкреслив Челлані. Тим не менш, Індія прагне задовольнити Трампа, збільшуючи імпорт дорогої нафти з США.
Заступник керівника апарату Білого дому Стівен Міллер натякнув, що у президента Трампа є кілька інструментів, здатних змусити Росію завершити війну, і що санкції та нафта — не єдині з них. Проте в Києві вважають, що саме на ці заходи покладаються найбільші сподівання.
В Індії державні підприємства зупинили імпорт російської нафти, звернув увагу Анатолій Амелін, виконавчий директор АЦ "Український інститут майбутнього". Це свідчить про те, що заклик президента США був почутий. Однак, близько 60% нафтопереробки в країні контролюють приватні компанії, на які необхідно здійснити додатковий тиск, додав він.
Бразилія та частково Індія нині отримують вигоду від зближення з Китаєм, оскільки прагнуть зберегти шанси на прямі торгові переговори зі Сполученими Штатами, при цьому намагаючись підвищити свою значимість. Цей підхід вже дав певні результати, зокрема, для Індії, яка до початку війни не відігравала такої важливої ролі в торгівлі нафтою з Росією.
Тому, говорячи про тарифи і санкції, Трамп і Путін розуміють, коли і як вони спрацюють, адже безпосередньо впливають на доходи країни-агресорки, пояснив у коментарі Gazeta.ua політичний аналітик Дмитро Франчук.
Ця ситуація стала основою для гри. В умовах зростаючої геополітичної напруги очікується збільшення попиту на нафту, що може звести до нуля наслідки від санкцій, застерігає спеціаліст. Конфлікт Трампа з Індією підкреслює обмеження американського впливу, а результативність санкцій залежить від угод між основними державами.
Такі домовленості можуть уже існувати. Про це свідчать сигнали від росіян.
Тим часом, російська служба зовнішньої розвідки висловила занепокоєння щодо ймовірної "британської провокації" за участю українських силовиків, яка, на їхню думку, може перетворити "тіньовий флот" на загрозу для безпеки морського судноплавства. У свою чергу, Путін заявив про готовність провести зустріч як з Віткоффом, так і з Зеленським.
