ОВА: у лікарні померла ще одна особа, яка отримала поранення внаслідок російської атаки на Харків.
Відомо про другу загиблу внаслідок удару Росії по Харкову 3 квітня, повідомив голова області Олег Синєгубов.
Згідно з його інформацією, у медичному закладі померла 29-річна жінка, яка зазнала поранення внаслідок нападу:
"Лікарі докладали всіх зусиль, щоб врятувати життя потерпілої, проте, на жаль, її травми виявилися занадто серйозними."
Раніше Синєгубов повідомив про сімох постраждалих в ході атаки на Шевченківський район Харкова. Зокрема, "серйозно травмовані" люди, які на момент удару перебували в автомобілях.
"Зокрема, лікарі надали допомогу двом річній дівчинці, у якої виявлено гостру реакцію на стрес. Нажаль, чоловік приблизно 60 років, який отримав поранення, помер у лікарні," - повідомив голова області.
Він повідомив, що вже третій день поспіль російські військові здійснюють інтенсивні атаки на Харків, використовуючи ударні дрони.
3 квітня російські військові завдали удару по Харкову за допомогою безпілотних літальних апаратів. Мер міста повідомив про значні пошкодження у різних частинах міста: загалом було зафіксовано 37 попадань у 18 різних місцях.
Російські збройні сили систематично здійснюють напади на українські міста та цивільну інфраструктуру, використовуючи різноманітні види озброєння, включаючи ударні безпілотники, ракети, касетні боєприпаси та реактивні системи залпового вогню у всіх регіонах країни.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Читайте також: Повітряні сили: ППО збила 26 російських ракет і 515 безпілотників
Напади на інфраструктуру, що забезпечує життєдіяльність населення та медичні установи, з метою позбавлення людей електрики, тепла, води, зв'язку, медичної допомоги та інших критично важливих умов для існування, свідчать про серйозні порушення. У контексті масштабної війни Росія здійснює проти українських громадян різноманітні злочини, які, на думку юристів, експертів із геноциду та правозахисників, можуть бути класифіковані як геноцид. Зокрема, це:
оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу "не існує", що це "штучно створена" нація, і тих, хто так не вважає, "треба знищити", а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
публічні заклики до ліквідації українського народу;
навмисні атаки на інфраструктуру, що забезпечує життєдіяльність населення та медичні установи, спрямовані на те, щоб позбавити людей доступу до електрики, опалення, води, зв'язку, медичних послуг та інших важливих умов для нормального існування;
переслідування і винищення осіб з проукраїнськими поглядами на захоплених територіях.
Знищення інтелектуальної еліти: педагогів, художників, осіб, які є носіями української культурної спадщини та передають її наступним поколінням.
запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;
депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.
Конвенція, що стосується запобігання геноциду та покарання за такі дії, була прийнята Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.
Конвенція трактує геноцид як дії, що мають на меті повне або часткове знищення національної, етнічної, расової або релігійної групи, розглядаючи її як окрему сутність.
Симптоми геноциду: вбивство представників групи або завдання їм тяжких тілесних ушкоджень; навмисне формування умов життя, спрямованих на знищення групи; перешкоджання дітонародженню та примусове переміщення дітей з однієї групи в іншу; відкритий заклик до вчинення подібних злочинів.
Влада Росії відмовляється визнавати, що під час великомасштабного конфлікту російські війська здійснюють навмисні атаки на цивільну інфраструктуру українських міст і сіл, що призводить до загибелі мирних жителів та знищення лікарень, навчальних закладів, дитячих садків, а також об'єктів енергетичного і водного забезпечення.





