Зростання податкових ставок і девальвація гривні: про що Україна (не)згадала в переговорах з Міжнародним валютним фондом.
Робота місії МВФ в Україні закінчилася. Як виконуються умови кредитної програми, які питання викликали найбільші розбіжності під час переговорів, - розбирався спецкор РБК-Україна Юрій Дощатов.
Зміст може бути переосмислений або переформульований, наприклад, як "Огляд" або "Структура". Якщо вам потрібно більше варіантів або конкретизація, будь ласка, дайте знати!
Війна триває довше, ніж очікувалося, і вимагає вжиття складних та непопулярних заходів.
На даний момент не передбачається девальвація.
МВФ наполягає на підвищенні ПДВ
Місія Міжнародного валютного фонду (МВФ) в Україні завершила п’ятий огляд програми співпраці, що є важливим етапом для підготовки до рішення про надання наступного траншу кредиту в рамках програми EFF. У заяві МВФ зазначено, що було досягнуто угоду на рівні персоналу, яка чекає на затвердження Виконавчою радою фонду в найближчі тижні. Очікується, що шостий транш кредиту може становити 1,1 мільярда доларів.
В результаті, за півтора роки дії програми кредитні кошти будуть вибрані більш ніж наполовину - з 15,6 млрд. доларів, розрахованих на 4 роки, Україна отримає близько 8,8 млрд. доларів.
До поточного перегляду програми Україні потрібно було виконати лише одну умову (структурний маяк, - ред.) - ухвалити закон про перезавантаження Бюро економічної безпеки (БЕБ). Цей документ було прийнято за графіком ще у червні.
Тому в роботі місії основна увага приділялася не виконанню умов програми, а формуванню подальших дій, які б дозволили Україні підтримувати фінансову та економічну стабільність.
Війна триває довше, ніж очікувалося, і вимагає вжиття складних та непопулярних заходів.
Програма з МВФ розраховувалася і досі діяла, виходячи з того, що активна фаза бойових дій закінчиться у 2024 році. Проте розвиток ситуації на фронті та прогнози військових аналітиків та західних розвідок не дають підстав для таких припущень.
"До нещодавнього часу програма Міжнародного валютного фонду формувалася на основі прогнозів бюджетного дефіциту, які були близькі до базового сценарію. Спочатку вважалося, що до цього моменту відбудеться значна деескалація конфлікту, що призведе до суттєвого зменшення потреб у витратах на оборону. Однак ці прогнози виявилися занадто оптимістичними," - прокоментував Віталій Ваврищук, голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU, в інтерв'ю для РБК-Україна.
Продовження бойових дій у 2025 році відповідно потребує великих витрат - і на армію, і на соціальні потреби. Звідси - потреба збільшення зовнішніх та внутрішніх надходжень.
Фактичний дефіцит бюджету і цього, і наступного року значно перевищуватиме показники, які спрогнозував МВФ за базовим сценарієм, зазначає Ваврищук. Отже, додатковий позаплановий дефіцит має бути перекритий більшою допомогою від партнерів та залученнями на внутрішньому ринку, або збільшенням внутрішніх доходів бюджету.
На даний момент Міністерство фінансів не опублікувало дані про бюджет на 2025 рік. Вони зобов'язані подати проект державного бюджету до Верховної Ради до 15 вересня.
Але, за словами міністра фінансів Сергія Марченка, додаткова фінансова потреба на 2025 рік від партнерів оцінюється українською стороною у 12-15 млрд доларів. Причому не йдеться про кошти на військові витрати, оскільки фінансування військових зарплат Україна здійснює за рахунок податків і запозичень на внутрішньому ринку.
Лише в цьому році потреба в додатковому фінансуванні для армії перевищує 500 мільярдів гривень. З цієї суми 138 мільярдів планували отримати завдяки змінам у податковій політиці. Проте, після кількох коригувань урядового законопроекту, остаточна сума можливого збільшення зменшилася до 30 мільярдів гривень. Однак Верховна Рада в підсумку не підтримала законопроект на першому читанні.
На даний момент не передбачається девальвація.
Одним із інструментів збільшення бюджетних надходжень може бути й послаблення валютного курсу гривні. Такий крок забезпечить зростання гривневих надходжень із "імпортних" податків, а також за рахунок т.зв. "інфляційного податку", оскільки зростання цін неминуче при девальвації гривні. До речі, подібний підхід із девальвацією гривні та розгоном інфляції був реалізований урядом і у 2014 році, коли Україна вперше зіткнулася з російською агресією у Криму та на Донбасі.
Відомості про те, що Міжнародний валютний фонд знову вимагатиме прискореної девальвації та збільшення податків, з'явилися на початку роботи місії. На даний момент офіційних коментарів з цього приводу не надано. Однак, за словами голови Національного банку України, можна зробити висновок, що ці питання, ймовірно, стали ключовими у рамках цих переговорів.
"У рамках місії ми особливо зосередимося на збільшених можливостях акумулювання внутрішніх ресурсів для покриття потреб державного бюджету з огляду на тривалість та інтенсивність війни. Завдання справді непросте", - заявив глава НБУ 4 вересня.
"Схоже, що з точки зору арифметики, зокрема в контексті аналізу стійкості боргу, Міжнародний валютний фонд не вбачає інших шляхів для забезпечення тривалої стабільності боргових зобов'язань України", - висловив думку Олександр Паращій, керівник аналітичного департаменту ІК Concorde Capital. Він підкреслив, що для МВФ, як кредитора, важливо мати впевненість у здатності позичальника справлятися з виплатою боргів.
"Однією з альтернатив є штучне збільшення податкової бази, що включає швидку девальвацію гривні та підвищення рівня інфляції. Однак, варто зауважити, що це швидше є 'арифметичним' рішенням. Адже наслідки таких дій у середньостроковій перспективі можуть призвести до протилежного ефекту. Це ризикований шлях, оскільки існує ймовірність втрати контролю над ситуацією", - підкреслив Паращій.
Про ймовірну девальвацію поки що публічно не говорять. Але курсові зміни цілком можливі. Коли вони можуть бути - спрогнозувати складно. Багато залежить від валютного курсу, який візьмуть для розрахунку держбюджету 2025 року. 2024 року середній курс був на рівні 40,7 грн/долар, до кінця 2024 року курс очікується на рівні 42,1 грн/долар.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль вказує на те, що виключати можливість помірної емісії не варто, адже це закріплено в меморандумі з Міжнародним валютним фондом. "Не слід драматизувати ситуацію з помірною емісією під час війни... Ми не плануємо використовувати цей інструмент, але наразі важливо залишатися обережними і не піддаватися маніпуляціям та паніці", - підкреслив він.
У жовтні 2023 року Національний банк України прийняв рішення відмовитися від фіксованого обмінного курсу, що сприяло зниженню вартості гривні та підвищенню доходів до бюджету. Протягом року курс гривні до долара знизився приблизно на 10%, опустившись з 36,6 до 41 грн. за долар.
Але джерела РБК-Україна, знайомі з переговорним процесом із МВФ, стверджують, що зараз обговорювати питання можливої девальвації підстав немає. Один із співрозмовників зазначив, що одним із головних завдань у меморандумі визначено стримування інфляції та забезпечення стабільності валютного ринку. "Це найбільш адекватна відповідь на всі спекуляції навколо курсу", - сказав співрозмовник.
МВФ наполягає на підвищенні ПДВ
Ключовим аспектом, який ще не знайшов свого вирішення в переговорах з МВФ, є величина податку на додану вартість.
На даний момент в Україні відмовилися від планів підвищити ПДВ на 2-3 процентних пункти, оскільки Міністерство фінансів виступило проти цієї ініціативи. Міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв'ю РБК-Україна зазначив: "Головний негативний наслідок підвищення ПДВ полягає в зростанні цін на всі категорії товарів, особливо на продукти першої необхідності. Ми пропонуємо альтернативний варіант, при якому податкове навантаження не зросте для найбільш вразливих верств населення, хоча підвищення ставки ПДВ вплине на всіх громадян України".
Проте, згідно з інформацією, отриманою від джерел, які мають знання про переговори з Міжнародним валютним фондом, аналітики фонду висловлюють думку, що ставку податку на додану вартість (ПДВ) слід підвищити на 2 відсоткові пункти. На сьогоднішній день в Україні встановлено загальний рівень ПДВ на позначці 20%, при цьому на лікарські засоби діє ставка 7%, а на окремі сільськогосподарські товари - 14%. "Фахівці МВФ пропонують збільшити ПДВ на 2 відсоткові пункти, тобто з 20% до 22%, з 7% до 9%, а з 14% до 16%", - зазначив співрозмовник видання.
"Очевидно, що залучати міжнародну допомогу та акумулювати кошти на внутрішньому борговому ринку стає дедалі складніше. Тому МВФ наполягатиме на комбінації двох опцій - більших доходів через більш високі ставки податку і великі запозичення", - вважає Паращій.
На даний момент питання коригування податків, зокрема ПДВ, ще не отримало остаточного вирішення. Цього тижня відбудеться засідання відповідного парламентського комітету, де планують обговорити цю проблему.
Прем'єр-міністр Денис Шмігаль на прес-конференції 10 вересня сказав, що переговори з МВФ були складними та неординарними.
У заяві МВФ за підсумками роботи місії йдеться, що війна спричинить нові потреби у фінансуванні, "які вимагають рішучих політичних зусиль з боку влади та масштабної підтримки з боку донорів". Щодо податкових надходжень, то у 2025 році їх має стати більше. І "рішучі зусилля щодо мобілізації внутрішніх доходів" гратимуть вирішальне значення у фінансуванні витрат країни.
