Згідно з інформацією компанії "Метінвест", посилення обмежень на імпорт російських металів може призвести до зростання експорту української сталі до Європейського Союзу на понад 1 мільярд євро.

Запровадження Механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) та нових норм декарбонізації в Європейському Союзі створює суттєві виклики для українського промислового сектора та експорту в цілому. Однак, посилення санкцій щодо російської сталі може призвести до зростання експорту українських товарів гірничо-металургійного комплексу до ЄС на понад 1 мільярд євро.

Цю інформацію озвучив Олександр Водовіз, керівник офісу генерального директора групи "Метінвест", під час панельної дискусії "Діалоги про майбутнє. Бізнес та європейська інтеграція", що відбулася в Києві за ініціативи видання NV.

На заході зібралися представники уряду, європейських організацій та бізнес-структур. Серед учасників були посол ЄС в Україні Катарина Матернова, віцепрем'єр-міністр, відповідальний за європейську та євроатлантичну інтеграцію Тарас Качка, а також керівники провідних українських компаній.

Згідно з інформацією, наданою представником компанії "Метінвест", ринок Європейського Союзу є важливим для українських металургійних компаній. Проте він також характеризується високою конкуренцією та суворим регулюванням. У процесі євроінтеграції Україні необхідно впроваджувати екологічні норми ЄС, що, в свою чергу, створює серйозні труднощі для енергоємних промисловостей.

"Ми прагнемо, щоб цей процес проходив за зразком, що використовувався в Польщі. Якщо Європейський Союз чекає від нас реалізації екологічних норм, було б доцільно також розглянути можливість фінансової допомоги для оновлення виробничих потужностей," – зазначив він.

Водовіз зазначив, що в Європейському Союзі функціонує система торгівлі викидами CO₂, в рамках якої ціна за тонну вуглекислого газу може коливатися від 100 до 120 євро. Крім того, європейські компанії отримують значні фінансові ресурси для переходу на низьковуглецеві технології. Наприклад, типовий металургійний завод в Європі має можливість отримати близько 1 мільярда євро на програму декарбонізації, що суттєво відрізняється від ситуації українських підприємств.

Унікальним викликом для українських підприємств стає механізм CBAM, що передбачає введення додаткового податку на товари з великим вуглецевим слідом. Цей підхід не тільки створює фінансові витрати, але й накладає суттєві адміністративні обмеження на експортерів, зазначив Водовіз.

Водночас він наголосив, що вплив нового механізму не обмежиться лише металургією.

"Це запитання стосується всіх учасників ринку - аграріїв, виробників добрив та інших експортерів. Кожен з них зобов'язаний пройти перевірки, а потім внести відповідні платежі," - зазначив представник компанії "Метінвест".

Водовіз зазначив, що українська промисловість у часи війни стикається з набагато більшими викликами, ніж підприємства в країнах ЄС. Фабрики в Україні функціонують під умовами обстрілів, з перебоями в енергопостачанні, втратою кадрів та невизначеністю в регуляторному середовищі.

Також він акцентував на питанні нерівноправної конкуренції, оскільки на ринку Європи все ще можна зустріти продукцію російського металургійного сектора.

"Посилення санкцій може збільшити експорт української продукції ГМК до ЄС більш ніж на 1 млрд євро за чотири роки", - підкреслив Водовіз.

За даними, "Метінвест", що належить Рінату Ахметову, виступає одним з провідних інвесторів в українську економіку. Від початку війни, з 24 лютого 2022 року, компанія інвестувала понад 28 мільярдів гривень. У 2025 році підприємства "Метінвесту" внесли до бюджетів різних рівнів 18,7 мільярда гривень у вигляді податків і зборів.