Дії Європейського Союзу на підтримку України: які результати можуть виникнути внаслідок торговельної угоди між ЄС та США.

Угода між Європейським Союзом і Сполученими Штатами, ймовірно, зменшує ризики, ніж відкриває нові перспективи. Однак для України цей договір може принести деякі вигоди.

27 липня, всього за кілька днів до терміну, визначеного Дональдом Трампом для запровадження односторонніх підвищених імпортних мит "у відповідь", Європейський Союз і Сполучені Штати досягли угоди в сфері торгівлі.

Це одна з небагатьох торговельних угод, які вдалося укласти Дональду Трампу.

Угоди зовсім іншого формату – цілком асиметричні, в яких один з партнерів готовий значно відкрити свій ринок для імпорту з США, водночас погоджуючись на помітне ускладнення умов доступу до американського ринку.

На відміну від звичних комерційних угод, що мають на меті максимізацію економічних виграшів для всіх учасників, угода між ЄС та США, в основному, націлена на зменшення можливих втрат.

Проте для України ця угода може мати й позитивні наслідки.

Очікується, що для Європейського Союзу ускладнення доступу на ринок Сполучених Штатів призведе до скорочення ВВП на рівні від 0,2% до 0,8%. Проте нова торгова політика також матиме негативний вплив на економіку США.

Згідно з прогнозами Кільського інституту світової економіки, через різке підвищення імпортних тарифів для всіх торгових партнерів, не лише для країн Європейського Союзу, реальний обсяг виробництва в Сполучених Штатах може знизитися на 1,7% від ВВП.

Хоча, безумовно, згідно з угодами, відкриття ринку ЄС для промислових товарів зі США, а також збільшення експорту енергоресурсів та інвестиції в американську економіку частково покривають ці втрати.

Загальноприйнятою є оцінка, що угода дозволила ЄС уникнути гіршого.

У квітні оголошена ставка мита "у відповідь" для ЄС складала 20%, у травні Дональд Трамп погрожував встановити мита на рівні 50%, на початку липня - 30%. Врешті-решт сторони домовились про 15%.

Підвищення стабільності тарифів на імпортні мита, що будуть стосуватися товарів з ЄС на ринку США, є одним з ключових переваг цих угод.

31 липня президент Трамп підписав указ, який вводить нові імпортні мита "у відповідь" на заміну стандартних ставок. Ці ставки, які були впроваджені в квітні, стосуються всіх торгових партнерів США за винятком Канади, Мексики та країн, що підпадають під спеціальний режим (зокрема, Росії, Північної Кореї, Куби та Білорусі).

Розкид ставок доволі широкий - від 10% для, наприклад, Сполученого Королівства до 41% для Сирії.

Для Європейського Союзу додаткова ставка буде варіюватися, що є єдиним винятком серед усіх країн, на які введені підвищені мита. У той час як для інших країн ставка "у відповідь" просто додається до чинного імпортного мита відповідно до тарифів США, для ЄС максимальна можлива надбавка становить 15%.

Якщо діюча ставка ввізного мита в режимі найбільшого сприяння перевищує 15%, то додаткове мито не вводиться. У випадку, коли ставка нижча за 15%, додаткове мито визначається як різниця між встановленим додатковим митом і чинною ставкою, таким чином, щоб загальна ставка становила 15%.

Отже, імпортне мито для країн Європейського Союзу насправді є нижчим порівняно з усіма іншими державами, що мають базову ставку мита "у відповідь" на рівні 15%. Це також стосується Японії та Південної Кореї, які підписали торговельні угоди зі Сполученими Штатами в кінці липня.

Для Європейського Союзу має велике значення, що угоди включають зменшення митних зборів на автомобілі.

Митна ставка на ці товари знижується до 15%, замість додаткового 25%, яке застосовувалося з квітня. Це є навіть більш вигідним варіантом у порівнянні з митами для автомобільних виробників з Японії та Південної Кореї.

Мито на фармацевтичні вироби та напівпровідники встановлено на рівні 15%, що означає, що європейські постачальники в США не повинні зазнати збитків від передбачуваного введення нових захисних мит на ці категорії товарів.

У той же час, угода з США наразі лише зменшила, але не усунула невизначеність у сфері взаємної торгівлі.

Торговельна угода між США та ЄС досі не отримала підпису. 27 липня було укладено політичні домовленості, які визначають основи майбутньої угоди, проте, крім термінових зобов'язань, ці домовленості не мають юридичної сили.

Сторони погодилися на те, щоб продовжувати переговорний процес згідно з внутрішніми процедурами, доки політичні угоди не будуть повністю втілені в життя.

Ця ситуація є типовою. Згідно з даними Global Trade Alert, на 31 липня Сполучені Штати оголосили про дев'ять торгових угод, що були укладені в рамках нової торговельної стратегії. Проте жодна з цих угод не була опублікована, і на основі доступної інформації, фінальні тексти угод досі не були узгоджені.

Більш того, лише у шести випадках існування домовленостей підтверджується обома сторонами.

У випадку угоди США - ЄС відкритих питань поки багато.

Наприклад, не зрозуміло, яким буде остаточний доступ для сталі, алюмінію, виробів з них, а також виробів з міді. Угода не передбачає зниження для європейських експортерів додаткового 50-відсоткового захисного мита США, однак, за інформацією з боку ЄС, на ці товари будуть встановлені тарифні квоти, вочевидь з меншими митами для обсягів у рамках квоти, для постачання європейських товарів на ринок США.

Однак наразі не зрозуміло, коли і як ці тарифні квоти можуть запрацювати.

Також залишається невизначеним, які саме нові умови доступу до ринку ЄС будуть введені для США. Планується встановлення тарифних квот для імпорту американської сільськогосподарської та рибальської продукції за нульовими або зниженими митами, проте подробиці щодо цих квот поки що не розголошені.

Згідно з даними Європейського Союзу, планується скасування "досить низьких" імпортних мит на промислові товари. Проте варто зазначити, що середнє ввізне мито на одяг у ЄС становить 11,5%, на легкові автомобілі - 10%, на вантажівки - 22%, а на деякі хімічні речовини може досягати 35%, що є досить значними показниками.

Натомість в описі угоди на сайті Білого дому про повне скасування всіх ввізних мит на промислову продукцію США на ринку ЄС не йдеться.

Також сторони домовились домовлятися про зниження нетарифних обмежень, зокрема через інструмент взаємного визнання оцінок відповідності, однак цей процес може бути дуже розтягнутим у часі.

Яке вплив матиме угода між США та ЄС на Україну?

Розглянемо спочатку позитивні аспекти. Однією з умов угод є зобов'язання Європейського Союзу до завершення 2028 року придбати в Сполучених Штатах енергоресурсів на суму $750 мільйонів, що становитиме близько $250 мільйонів щороку.

Для Європейського Союзу, який у 2024 році здійснив імпорт енергоресурсів на суму $745 млн, посилення ролі США відкриває перспективу остаточного відмови від російських енергетичних постачань. Це, в свою чергу, дозволяє зменшити ще одну можливість для російського впливу.

Це безсумнівно є позитивом для України.

Тут головне, щоб США змогли дотриматись зобов'язань, бо це передбачає стрімке розширення експорту або дуже серйозну переорієнтацію. У 2024 році загальний експорт енергоносіїв США склав $320 млн, з яких на поставки в ЄС припало близько чверті.

Ще один ключовий аспект угод між ЄС та США полягає в зобов'язанні Європейського Союзу інвестувати додаткові $600 мільярдів у США впродовж наступних трьох років.

Для України було б корисно, якби ці інвестиції в основному спрямовувалися у військово-промисловий сектор. Загалом, зменшення напруги в торгових відносинах між США та ЄС дає можливість обом сторонам більше зосередитися на питаннях безпеки, що становить основний інтерес для України.

Якщо геополітичне значення угоди США-ЄС для України суттєве, то економічний вплив угоди на Київ може виявитися незначним.

Україна може опинитися під впливом посиленої конкуренції на європейському ринку внаслідок його відкриття для продукції зі США. Проте спочатку необхідно визначити, які саме категорії товарів підпадуть під це відкриття та які вимоги будуть діятимуть.

Експортні структури США та України мають значні відмінності, тому конкуренція загостриться лише в обмеженому асортименті товарів.

На американському ринку Україна на сьогоднішній день має більш сприятливі умови доступу, ніж країни Європейського Союзу.

Необхідно буде провести детальний аналіз впливу майбутніх тарифних квот на сталь та сталеві вироби з Європейського Союзу на українських експортерів у США. Проте цей аналіз стане можливим лише після визначення самих квот.

Паралельно угоди між США та ЄС ще раз підтвердили, що глобальна торговельна система в даний час не справляється з викликами, які виникли внаслідок нової торговельної політики американської адміністрації.

У період високої невизначеності для захисту власних економічних інтересів країна має бути частиною більшого утворення, чим для України є ЄС.

Саме на підготовці до вступу слід зосередити свою увагу. Хоча країни Європейського Союзу висловлюють невдоволення умовами угод із США, де ЄС опинився в ролі менш потужного партнера.

Академія економічних досліджень і політичних порад