Ставка на FPV: як Україна готує свою армію до бойових дій з використанням дронів.
У 2024 році Україна поставила амбітну мету виготовити мільйон FPV-дронів і навіть перевищила цей показник. Тепер головне питання: яка мета буде визначена на 2025 рік?
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна виробить понад 2,5 млн дронів цього року. Але насправді ця цифра не відповідає дійсності, адже у владних кабінетах давно поставили собі більш амбітну планку - 4,5 млн штук.
Згідно з інформацією, отриманою від джерел в оборонній сфері, рішення про закупівлю 4,5 мільйона дронів було ухвалене на засіданні Верховного Головнокомандувача в січні цього року. Це рішення зумовлено ризиками, пов'язаними з можливими затримками у постачанні зброї з-за кордону, обмеженнями вітчизняного виробництва боєприпасів, а також успіхами операторів безпілотників у нищенні ворога.
Дрони дійсно замістили Україні багато традиційних засобів ураження. За словами головнокомандувача Олександра Сирського, у січні 49% знищень ворожої техніки відбувалось за допомогою саме FPV-дронів. Тож цьогоріч держава прагне в рази масштабувати явище ударних безпілотників на фронті, компенсуючи ними свої слабкі сторони.
Для реалізації нової мети буде необхідно задіяти всі доступні ресурси українських виробників. Як зазначив міністр оборони Рустем Умєров, 4,5 мільйона дронів - це максимальна потужність, яку можуть забезпечити вітчизняні компанії до 2025 року.
Україна повинна буде знайти фінансові ресурси, оптимізувати логістичні процеси, підвищити стандарти контролю якості, знайти способи для зниження витрат та організувати виробництво боєприпасів для дронів. Саме від успішного виконання цього важливого завдання залежатиме можливість країни протистояти викликам у 2025 році.
Вартість FPV-дронів на ринку дуже різна. Все залежить від його комплектації, якості компонентів, добросовісності виробника та здатності замовника вибивати кращу ціну.
Кодифікований безпілотник з радіоуправлінням або з можливістю донавігації за спрощеною схемою можна купити за 15-20 тисяч гривень. У той же час, середня вартість одного дрону з оптоволоконним з'єднанням, який є істотно дорожчим, але не менш важливим у асортименті Brave1, становить 40 тисяч гривень.
Однак в кожному конкретному випадку вартість може варіюватися. Ефективність управлінських процесів визначить, чи призведе тричі більше обсягу державних закупівель до зниження цін завдяки "ефекту масштабу", чи, навпаки, викликатиме підвищення вартості через ажіотажний попит та неорганізовані закупівлі.
Згідно з орієнтовними оцінками експертів, в залежності від цін та типів FPV-дронів, для придбання 4,5 мільйонів одиниць може знадобитися більше 100 мільярдів гривень. Які можуть бути джерела фінансування для цього?
Першим джерелом фінансування є бюджет Агенції оборонних закупівель (АОЗ). У 2025 році Міністерство оборони (МО) планувало виділити 44 мільярди гривень на FPV-дрони. Як зазначив директор департаменту закупівель МО Гліб Канєвський, ця сума, ймовірно, збільшиться, оскільки держава наразі активно шукає можливості для залучення додаткових коштів на придбання цих безпілотних апаратів.
Деякі контракти можуть бути профінансовані західними партнерами. Наприклад, Нідерланди виявили бажання підтримати укладення угод з українськими виробниками безпілотників.
Іншим джерелом фінансування є бюджет Державної служби спеціального зв'язку (ДСЗЗІ). Цього року організація планує виділити 47 млрд грн в рамках ініціативи "Армія дронів". Важливо зазначити, що йдеться не лише про придбання FPV дронів, а також про наземні роботизовані платформи, "бомбери", "розвідники" та далекобійні безпілотники, які мають значно вищу вартість.
Третім джерелом фінансування є бюджети військових підрозділів. Щомісяця Міністерство оборони буде виділяти бригадам по 2,5 мільярда гривень, що в сумі становитиме 30 мільярдів гривень на рік, для придбання безпілотних літальних апаратів. Додатково військові частини отримають ще до 10 мільярдів гривень завдяки перерахунку 10% від податку на доходи фізичних осіб військовослужбовців.
Крім того, закупівлі бригад на мільярди гривень підтримуються благодійними фондами та місцевими радами. Це означає, що військові отримають в загальному понад 40 мільярдів гривень для придбання, значна частина яких буде витрачена на українські FPV-дрони та китайські безпілотники типу Mavic.
Четвертим джерелом є ініціатива "Лінія дронів", яка передбачає збільшене фінансування для чотирьох провідних підрозділів безпілотних літальних апаратів. На даний момент вже виділено 4,6 мільярда гривень на дрони та супутні пристрої, необхідні для ефективної роботи операторів. Цей проєкт має потенціал для розширення впродовж наступного року.
Отже, в цілому, держава має можливість зібрати більше 140 мільярдів гривень, які можна направити на придбання безпілотників.
"Процес укладання контрактів проходитиме безперервно протягом усього року. Агенція планує укласти численні угоди вже на початку року, адже їй виділено значний фінансовий ресурс. Військові підрозділи долучатимуться до процесу протягом року, оскільки отримують фінансування щомісяця. Наразі укладено контракти на частину з 4,5 мільйона дронів, включаючи угоди, що діяли минулого року", - зазначив Канєвський.
Фактично, уряд планує значно збільшити обсяги закупівлі дронів, майже втричі. Це викликає питання: чи готові вітчизняні виробники забезпечити виробництво такої кількості безпілотників?
З цим проблем не має бути. За даними ЕП, в Україні є щонайменше три великих компанії, які здатні робити понад 100 тис FPV-дронів на місяць. І це не враховуючи десятки середніх та сотні маленьких виробників.
У 2024 році український оборонно-промисловий комплекс випустив 2,2 мільйона FPV-дронів. Проте в асоціації "Технологічні сили України" (ТСУ), яка об'єднує провідних виробників безпілотників, висловили занепокоєння через недовантаженість 63% виробничих потужностей підприємств. Згідно з їхніми даними, у минулому році компанії не змогли виготовити 1,6 мільйона FPV-дронів через брак замовлень.
Якщо об'єднати 2,2 мільйона виготовлених дронів та 1,6 мільйона, які ще не були вироблені, отримаємо загальну спроможність у 3,8 мільйона FPV-дронів лише за минулий рік. Ця спроможність продовжить зростати завдяки новим великим контрактам, які очікуються у 2025 році.
"Самі лише плани державного замовника законтрактувати 4,5 мільяона дронів є сигналом виробникам для розгортання виробництва та нових інвестицій. Водночас треба бути обережним, щоб не виникло ситуації, коли компанії інвестують у нові спроможності, а контрактів під них майже не отримають, як це було минулого року.
Виробникам також важливо розуміти, який саме орган їх контрактуватиме у найближчій перспективі, бо зараз закупівлі відбуваються доволі непередбачувано", - сказала ЕП директорка ТСУ Катерина Михалко.
За словами Канєвського, остаточна цифра в плані закупівель може змінитись протягом року. Це зокрема залежатиме від інтенсивності атак ворога та актуальності технології FPV-дронів на фронті. Але поки контрактація йде саме за визначеним на початку року графіком.
Визначення потенціалу кожної компанії під час укладання договорів може стати серйозним викликом для держави. В українському оборонному секторі неодноразово спостерігалися ситуації, коли відповідальні органи та виробники представляли ілюзію реальних можливостей, коли йшлося про здатність заводу виготовити значний обсяг продукції. Це часто призводило до штрафних санкцій та нестачі озброєння на фронті.
Окремо варто розглянути доцільність придбання 4,5 мільйонів дронів, оскільки армія може зіткнутися з труднощами в їх ефективному використанні. Можливі проблеми пов'язані з обмеженістю навчальних центрів, недостатньою кількістю операторів, браком необхідної інфраструктури, а також відсутністю дронів типу "мавік", які зазвичай експлуатуються у парі з FPV-дронами.
Деталі обговорення цього питання на Ставці залишаються невідомими, проте, ймовірно, військове командування діє усвідомлено.
Минулого року різке зростання державного замовлення FPV-дронів супроводжувалось проблемами з якістю дронів та їхньою актуальністю на полі бою. Ситуація з постачаннями і донині залишається неоднорідною.
Один з командирів підрозділу в бригаді Нацгвардії розповів ЕП, що на початку 2024 року були відчутні проблеми з БПЛА, що поставлені державою. Але зараз "Армія дронів" налагодила систему визначення ефективності безпілотників та покриває 80% потреб підрозділу. Самі дрони стали набагато кращими.
У той же час, Андрій Білецький, командир 3-ї окремої штурмової бригади, в ефірі НВ підкреслив, що дрони, які були закуплені, швидко втрачають свою актуальність, поки державне замовлення доходить до лінії фронту. У зв'язку з цим, безпілотники доводиться часто модифікувати власноруч.
Для того, щоб уникнути масштабування існуючих хронічних проблем у сфері закупівель разом із зростанням кількості дронів, держава має намір впровадити ряд нововведень.
Першим кроком є децентралізація процесу закупівлі дронів, що надасть командам більшу автономію у придбанні необхідної техніки безпосередньо. Це не лише прискорить доставку, але й забезпечить можливість купувати саме ті дрони, які найкраще відповідають потребам кожного окремого підрозділу.
Експеримент, що передбачав значне збільшення фінансування військових підрозділів, стартував наприкінці 2023 року, коли уряд надав їм можливість витрачати 10% від податкових надходжень, які сплачуються військовими. Проте, серйозною проблемою цього підходу стала недостатня кількість кваліфікованих фахівців з закупівель у військових частинах, які не були в змозі ефективно організувати та контролювати використання такої великої суми коштів.
З того часу значна кількість військових підрозділів змогла вдосконалити свої навички та отримати новий досвід у сфері закупівель. Це стало можливим, зокрема, завдяки ініціативі "Проєкт 100", яка отримала фінансування від Міністерства оборони та Великої Британії.
У грудні 2024 року президент Володимир Зеленський видав розпорядження про підвищення прямих фінансових вливань у військові підрозділи, а міністр оборони Рустем Умєров офіційно створив нову позицію уповноваженого з питань закупівель у військових частинах.
Наступний етап полягає в більш активному застосуванні інструмента корекції замовлень під час їх реалізації, щоб на передову надходили лише технологічно сучасні дрони.
"Вимоги до виробників будуть ставитися ще суворішими, особливо в аспектах адаптивності та гнучкості. Якщо ми підписуємо контракт на постачання мільйона дронів протягом року, а технологічні зміни відбуваються кожні три місяці, виробник повинен бути здатним коригувати характеристики без підвищення вартості. Подібні ситуації вже мали місце, і їх частота зростатиме, адже всі знають про випадки, коли партії дронів доводиться доопрацьовувати військовими", - зазначив Канєвський.
Міністерство оборони планує ліквідувати інститут військових представників, відомий як "прийомка", з метою підвищення якості контролю продукції. Як зазначив Умєров, це дозволить пришвидшити процедури перевірок і адаптувати контроль якості до стандартів НАТО.
Третя - відбудеться зміна підходів до закупівлі. За словами кількох співрозмовників ЕП серед виробників дронів, минулого року АОЗ мала проблеми з контрактуванням FPV-дронів. Уповноважені особи часто змінювались, а процедура відбувалась повільно і непрозоро.
Одна з запланованих реформ нового керівника АОЗ Арсена Жумаділова полягає у впровадженні системи Dot-Chain Defence для процесу закупівлі безпілотників. Ця система функціонуватиме наступним чином: військовослужбовець з підрозділу заходить на платформу, обирає FPV-дрони з каталогу і узгоджує своє замовлення з командиром.
Для придбання дронів кожна команда отримає свій власний бюджет, що буде виділений АОЗ. Час від часу частина фінансування буде гарантована, в той час як інша частина залежатиме від продуктивності підрозділу. Дрони в каталозі будуть класифіковані, міститимуть відгуки та цінову інформацію, подібно до маркетплейсів.
Після створення замовлення, командир ініціює запит до АОЗ. Система акумулює річні та місячні замовлення з численних бригад, після чого Агенція формує великий запит до виробників, спираючись на їх дані.
Отже, підрозділ зможе без посередників визначати, які дрони йому надасть Агенція, а виробник матиме можливість в режимі реального часу спостерігати за попитом на свою продукцію, що дозволяє йому оперативно виготовляти та готувати доставку безпосередньо до підрозділу.
В Агенції ЕП повідомили, що система для збору річних замовлень вже повністю готова до роботи, а постанова Кабінету Міністрів наразі узгоджується в Міністерстві оборони.
«Система, створена Жумаділовим, здатна знизити середню закупівельну ціну на 50%. Це дозволить придбати значно більше дронів за той же бюджет. Наразі деякі компанії, які постачають продукцію на АОЗ, мають ціни, які майже вдвічі перевищують нашу на аналогічні (або навіть менш потужні) вироби. У разі конкурентних тендерів вони або повинні зменшити ціни, або зникнуть з ринку», — зазначив Олексій Бабенко, директор компанії Vyriy drone, одного з провідних виробників FPV-дронів в Україні, в коментарі для ЕП.
Ще один варіант підвищення прозорості полягає в перенесенні частини закупівель FPV-дронів до закритого модуля Prozorro. За інформацією "Наші Гроші", на першому такому тендері Держспецзв'язку вдалося знизити закупівельну ціну дронів на вражаючі 62%. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров зазначив, що держава має намір закупити щонайменше половину дронів через Prozorro до 2025 року.
За словами Бабенка, якщо вдасться ефективно реалізувати прозорі та конкурентні механізми закупівель, то держава має потенціал забезпечити армію до 6 мільйонів дронів. Звичайно, це можливо лише за умови наявності відповідної потреби.
