Українські оборонні підприємства оформляють патенти в США та Європейському Союзі через прогалини в законодавстві, свідчать результати дослідження.

Україна втрачає оборонні інновації через недостатню ефективність захисту прав інтелектуальної власності в оборонних технологіях, що змушує українські компанії все частіше оформлювати патенти в США та Європейському Союзі.

Це знижує довіру до України як надійного партнера у сфері міжнародних оборонних ініціатив, згідно з аналітичним звітом "Моделі управління технологіями та інтелектуальною власністю ЄС/НАТО для України", який був підготовлений фахівцями Ради економічної безпеки України (ESCU).

"Незважаючи на те, що наші технології перевірені в умовах бою, вони не зможуть залучити мільярдні інвестиції та масштабуватися без надійної системи захисту інтелектуальної власності. Вже третина виробників оборонної промисловості перенесла свої підприємства за кордон. Це не лише економічні збитки, а й безпосередня загроза для країни в умовах технологічної війни на виснаження", - зазначила Олександра Азархіна, керівниця напрямку розвитку оборонних індустрій ESCU.

У зв'язку з нерегульованістю у сфері інтелектуальної власності, деякі розробники почали оформляти патенти в США або країнах Європейського Союзу. Внаслідок цього технології, створені в Україні, стають власністю іноземних держав, а податкові надходження йдуть за межі країни.

"Україна здатна стати одним із провідних гравців на світовому ринку оборони, проте експорт можливий лише за умови чіткого окреслення прав на інноваційні розробки. Інвестиції в новітні технології обходяться нашій країні дуже дорого, і ми не можемо дозволити собі їх втратити", - підкреслив Сергій Гончаров, виконавчий директор Національної асоціації оборонної промисловості України (НАУДІ).

Зокрема, автори дослідження вказують, що у контрактах Міноборони умови щодо інтелектуальної власності щоразу різні або взагалі відсутні, що призводить до системного збою, коли держава не може швидко масштабувати успішні військові розробки. Водночас бізнес боїться інвестувати в нові технології, ризикуючи втратити права на власні інновації.

"На думку Ігоря Фоменка, голови правління 'ФРУ Дефенс', надійний захист для західних партнерів є не просто формальністю, а невід'ємною умовою для обміну технологіями та організації спільного виробництва. Відсутність цього аспекту ускладнить наш доступ до життєво важливих іноземних розробок, які є необхідними для досягнення перемоги."

Дослідники вказують на те, що для України оптимальною стане модель управління, яка сприятиме розвитку промислової конкурентоспроможності та безпечній інтеграції в євроатлантичні структури. Європейські аналітики радять застосувати ринковий підхід до заохочення інновацій, а також забезпечити чіткість у питаннях інтелектуальної власності та дотримання договірних зобов’язань. У НАТО акцентується на захисті чутливих технологій, наданні уряду широких прав на використання, а також на забезпеченні відповідності нормам експортного контролю.

"Українські норми щодо інтелектуальної власності не відповідають сучасним потребам ринку, тому компанії все більше орієнтуються на передбачувані міжнародні механізми захисту. Ми маємо подвійне завдання - допомагати виробникам захищати свої розробки в Україні, а також підготувати їх до дотримання міжнародних стандартів", - пояснила керівниця напряму взаємодії з владою у "Технологічних силах України" Анна Зарудна.

Як раніше повідомлялося, у серпні Верховна Рада ухвалила закон, що стосується прав інтелектуальної власності на об'єкти, створені під час військової служби. Цей документ має на меті регулювання питань інтелектуальної власності для творів, створених військовослужбовцями, а також встановлення винагород для військових-винахідників. У вересні президент Володимир Зеленський підписав цей закон, а вже в жовтні уряд затвердив експериментальний механізм для впровадження в серійне виробництво технологій, розроблених у рамках Міністерства оборони.

Які причини стали основою для створення окремого законодавства щодо прав інтелектуальної власності на військові розробки та як цей закон має функціонувати? Відповіді на ці запитання можна знайти в інтерв'ю з Іллею Костіним, військовослужбовцем Збройних Сил України та колишнім партнером юридичної компанії "Правовий альянс" (LA Law Firm).