Ультиматуми Трампа: чому "магістр угод" не здатен переіграти Путіна та своїх інших суперників.
14 липня президент США Дональд Трамп озвучив ультиматум для Росії – вимогу зупинити військові дії проти України протягом 50 днів, після чого термін був скорочений. Після 8 серпня, замість введення тарифів або жорстких санкцій проти Росії, світ дізнався про заплановану зустріч Трампа з Володимиром Путіним на Алясці. Ця подія стане першою особистою зустріччю між Трампом і Путіним з моменту початку повномасштабного вторгнення і відбудеться у п'ятницю, 15 серпня.
Трамп проти Росії -- Україна та історія з першого президентства
Ультиматуми, які виставляв Трамп, суттєво вплинули на геополітичні відносини протягом його першого президентського терміну з 2017 по 2021 рік. Саме тому він вирішив зберегти цю стратегію під час свого другого терміну.
Зустріч на Алясці та плани Трампа "відновити частину території, а іншу -- обміняти" не додають оптимізму.
У своєму ранковому зверненні 9 серпня Зеленський відповів на ці закиди: "Відповідь на українське територіальне питання є вже в Конституції України. Відступати від цього ніхто не буде і не зможе. Дарувати свою землю окупанту українці не будуть".
Даг Клейн, аналітик, який не є постійним співробітником Atlantic Council, висловлює думку, що тиск з боку США на Росію матиме ефект лише тоді, коли слова Трампа отримають реальні наслідки.
Рішення Трампа відновити військову допомогу Україні є одним із найзначніших кроків у його зусиллях до встановлення миру за останній рік. Він повинен активізувати свої зусилля в цьому напрямку, надаючи українцям необхідні ресурси для захисту своєї країни та протидії російському вторгненню. Путін має втратити будь-які сподівання на перемогу на полі бою, і це є відмінним першим кроком у цьому процесі. Однак, замість введення тарифів, Трампу слід ввести дійсні санкції проти Росії і здійснити це без зволікань.
— зазначив Даг Клейн у коментарі для RFI Українською.
За його словами, найкращі санкції це -- підрив банківської та енергетичної систем Росії, закриття можливостей Росії обходити санкції, імпортувати компоненти для вироблення озброєння та заробляти на продажі енергетичної сировини на світових ринках.
Трамп не вперше стикається з Росією під час свого президентства. Так під час його першого терміну президентства США вийшли з Договору про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності (INF Treaty), підписаного у 1987 році між США та СРСР (набрав чинності у 1988 -- Ред.).
Ще в 2014 році президент Обама висловив звинувачення на адресу Росії щодо тестування крилатої ракети, незважаючи на те, що розробка системи 9М729 "Новатор" розпочалася ще у 2008 році. У січні 2017 року Дональд Трамп готувався до переговорів із Володимиром Путіним у Брюсселі, в той час як Росія звинувачувала США у порушенні Договору через використання безпілотників MQ-9 Reaper.
У 2017 році адміністрація Трампа висунула Росії вимогу: припинити розробку ракетної системи "Новатор", інакше їй загрожувало знищення відповідних озброєнь. Однак вже в жовтні 2018 року США офіційно вийшли з Договору, який радник Джон Болтон охарактеризував як "архаїчний спадок Холодної війни". У серпні 2019 року американці провели випробування наземного варіанту ракети "Томагавк" з дальністю до 2 500 км.
Одним із приводів виходу стали розгортання в Китаї ракетного комплексу DF-26 із дальністю до 4 000 км. У лютому 2019 року обидві сторони призупинили дію Договору, а в серпні США остаточно вийшли з договору. Китайські пуски міжконтинентальних систем у Південно-Східній Азії та на Маріанських островах змусили США шукати нові форми стримування.
Результат залишається: перший ультиматум Трампа Путіну не спрацював. Договір розпався, а Росія продовжила переозброєння. США, своєю чергою, сфокусували увагу на потенційній загрозі від Китаю у Південно-Східній Азії.
Трамп і Іран: зусилля зупинити програму ядерної зброї.
Ситуація з Іраном знову стала актуальною для Трампа під час його другого терміну на посаді президента. 13 червня Ізраїль почав завдавати удари по ядерним установкам Ірану. Протягом тижня, з 13 по 21 червня, під атаками опинилися об'єкти в Натанзі, Фордо та Ісфахані. У відповідь Іран здійснив ракетні обстріли по Тель-Авіву та іншим містам Ізраїлю.
22 червня Сполучені Штати здійснили запуск ракет "Томагавк" по об'єктам ядерної програми Ірану. Лише через два дні між Іраном і Ізраїлем було укладено угоду про припинення вогню. Іран знову розпочав переговори з європейськими посередниками, проте продовжує наполягати на праві мати власну ядерну програму.
У липні 2015 року Іран уклав угоду зі США та Європейським Союзом, відому як Спільний всеохоплюючий план дій (JCPOA). В рамках цієї угоди ядерна програма Ірану повинна була бути обмежена в обмін на часткове зняття санкцій. Під час своєї виборчої кампанії Трамп охарактеризував цю угоду як "катастрофічну".
Після інавгурації Дональда Трампа у 2017 році, його адміністрація протягом кількох місяців дотримувалася угоди, яка передбачала моніторинг ядерних об'єктів в Ірані та регулярне публікування звітів про цю діяльність. Однак вже в першому кварталі 2017 року Трамп висунув Ірану вимоги, що стосувалися заборони на випробування балістичних ракет і подальше збагачення урану.
Щоб підтвердити свої наміри щодо Ірану, адміністрація Трампа в лютому 2017 року запровадила заборону на в'їзд для іранських громадян та наклала санкції на 25 високопосадовців через проведення випробувань озброєнь. У відповідь Іран стверджував, що дотримується умов угоди, яку підтримував Європейський Союз, і країни Європи не планували приєднуватися до позиції Трампа.
У квітні 2018 року прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу виступив з доповіддю про ядерні установки Ірану, в той час як Дональд Трамп оголосив про рішення вийти з угоди JCPOA.
Одразу у травні 2018 року Управління з контролю за іноземними активами США запровадило санкції проти понад 700 фізичних і юридичних осіб, літаків і суден. Іранська валюта ріал обвалилася, інфляція досягла 50%, близько третини населення опинилося за межею бідності, а безробіття серед молоді перевищило 15%. Та це не зупинило Іран у намірі отримати власну ядерну зброю.
Олександр Краєв, директор програми "Північна Америка" в аналітичному центрі "Українська Призма", у коментарі для RFI Українською зазначає, що тактика ультиматумів, яку використовує президент Трамп, демонструє помірну ефективність.
Воно працює на ті країни, які можна залякати. А на такі країни, як Китай, чи Євросоюз -- не працює. Це просто ще один елемент напруги, який він використовує, що переговори все одно йшли й щоб вони стартували. Це елемент трампівської політики, він не розрахований на детальну роботу. Він розрахований на те, щоб просто тиснути на ці країни і таким чином залякувати їх для вступу в певні переговори, для вступу з ним в контакт і не більш,
Олександр Краєв висловлює таку думку.
Трамп проти Північної Кореї -- погрози, переговори та спроба зупинити ескалацію
Даг Клейн зазначає в інтерв'ю RFI Українською, що ультиматуми стали улюбленим інструментом у веденні двосторонніх відносин для Дональда Трампа. Однак, цей підхід не завжди приносить очікувані результати.
"Трамп завжди був прихильником ультиматумів, що протягом багатьох років виявлялися ефективними в різному ступені. Основним аспектом залишається ймовірність реалізації загрози. Наразі Трамп висуває погрози Росії, так само як він раніше демонстрував неоднозначні результати у виконанні своїх обіцянок щодо мит і торгових конфліктів з іншими державами", -- зазначає Даг Клейн.
У 2017 році стало відомо, що Північна Корея змогла створити ядерну бомбу невеликої потужності та заявила, що має на озброєнні балістичну ракету дальністю до 10 000 кілометрів. Того ж року президент Дональд Трамп пригрозив Північній Кореї "вогнем і люттю" після чергового випробування міжконтинентальної ракети. Уже в листопаді США повторно включили КНДР до списку країн-спонсорів тероризму, але це не зупинило Північну Корею від подальшого розвитку ядерної програми.
Попри включення КНДР до списку країн -- спонсорів тероризму, Трамп мав намір зустрітись з лідером Північної Кореї Кім Чен Ином. Навесні 2018 року розпочалася активна підготовка до саміту обох лідерів, так у квітні влада КНДР звільнила трьох американців з увʼязнення. 12 липня в Сінгапурі відбулася перша історична зустріч між США та КНДР із підписанням спільної заяви про безпеку та деядеризацію. Уже в вересні Північна Корея зажадала повного скасування санкцій, але продовжила приховано нарощувати свій ядерний арсенал.
Другі переговори у Вʼєтнамі між Трампом та Кім Чен Ином зірвались саме через вимоги керівника КНДР скасувати усі санкції проти країни. У Північній Кореї заперечували це, але вплинути на Трампа не вдалось.
Попри це, Трамп погодився зустрітись з Ким Чен Ином ще раз. У червні 2019 року, під час візиту президента США до Південної Кореї організували швидкий саміт між Трампом та Ким Чен Ином. Трамп символічно переступив демілітаризовану 38-му паралель, відвідавши Північну Корею, але це мало не змінило стратегічного курсу. Після 2022 року увага США зсунулася на внутрішню політику, а Росія та КНДР відновили військове співробітництво: обмін технологіями та ракетами заклав основу нового рівня взаємозалежності в регіоні.
Президент Трамп вважає укладення угод своїм "асом у рукаві" і готовий використовувати як погрози, так і переговори для тиску. Проте цей підхід не завжди приносить результати, про що свідчить досвід його першого терміну на посаді. Чи спрацює цього разу ультиматум проти Росії?
Аналітик Олександр Краєв зазначає, що Україні навряд чи слід розраховувати на вагомі результати:
"Трамп має можливість просто відійти назад. Він може продовжити постачати озброєння та підтримувати вже запроваджені санкції", – підкреслив він.
На думку Краєва, істинний тиск може бути з боку Китаю.
Тільки за умови, якщо Китайська Народна Республіка відчує загрозу від цієї Трампівського руху, і якщо в неї будуть причини самі тиснути на Росію або Росія йшла на переговори, ну тоді така тактика Трампа буде ефективною.
