Конфлікт між США та Іраном вже має негативний вплив на Україну: аналітик розглянув усі потенційні загрози та ризики.
Західні союзники можуть перенаправити недостачу боєприпасів на інший фронт, що значно знизить потенціал Збройних сил України, зазначає Олексій Мельник.
Великомасштабний конфлікт на Близькому Сході, в якому беруть участь США та Ізраїль, несе серйозні ризики для оборонних можливостей України. Це, передусім, стосується забезпечення безпеки українського повітряного простору від загрози балістичних ракет з боку Росії. Таку думку висловив військовий аналітик та співдиректор програм зовнішньої політики Центру Разумкова Олексій Мельник в інтерв'ю виданню OBOZ.UA.
На його думку, основна загроза полягає у розподілі ресурсів. Оборонна промисловість США не в змозі швидко збільшити обсяги виробництва. Україна вже відчуває серйозну конкуренцію за доступ до сучасного озброєння, і проблема нестачі боєприпасів може загостритися, як і дефіцит ракет для систем протиповітряної оборони.
"Негайні наслідки вже проявляються. Говорячи про вплив на Україну, варто зазначити, що виникнуть труднощі з постачанням американської зброї. Незважаючи на те, що вже протягом року американці не надають нам нічого безкоштовно, все ж таки з’явиться певна конкуренція за ключові види озброєнь. Особливо це стосується тих, які є для нас найбільш критичними – ракет для системи Patriot, що забезпечують захист від балістичних загроз. Тут негативні наслідки очевидні," - підкреслив Мельник.
Ситуація ускладнюється через виснаження запасів у союзників, зазначає аналітик. Країни Європи змушені адаптувати свої стратегії безпеки в умовах нестабільності в Перській затоці. Це затримує постачання боєприпасів з наявних резервів, а обіцянки політиків про оперативне розширення виробничих потужностей поки що залишаються лише на рівні заяв.
Експерт пояснює:
"Заклики Трампа до оборонної промисловості про готовність американських виробників наростити випуск озброєння цих найменувань не можуть бути виконані протягом тижнів чи лічених місяців. Це точно займе багато місяців. У цьому для України полягає величезний ризик".
Економічна ситуація викликає занепокоєння. Глобальні ціни на нафту стрімко підвищуються, а Україна не має достатніх стратегічних запасів пального, щоб зменшити негативний вплив на внутрішній ринок. Як наслідок, як армія, так і цивільний сектор зазнають збільшених витрат, тоді як Росія отримує несподівані прибутки від експорту своїх енергоресурсів.
"Оглядаючи ситуацію з ворогом, можна стверджувати, що ціни на енергоресурси можуть стати своєрідною підтримкою для російського бюджету", – підкреслює Мельник. Він вважає, що агресор отримає "декілька "прибуткових" місяців для фінансів Росії".
Водночас, масштабний конфлікт на Близькому Сході може ускладнити військову співпрацю між Москвою та Тегераном, зазначає експерт. Іран виступає важливим постачальником дронів-камікадзе для Росії, і в разі зростання потреб іранських збройних сил, експорт "Шахедів" може бути зменшено. Однак Мельник підкреслює, що наразі бракує детальної інформації про рівень залежності РФ від іранських компонентів, що залишається єдиним фактором, який може опосередковано підтримати Київ.
Війна в Ірані завдає значної шкоди туристичній галузі, спричинюючи збитки приблизно 600 мільйонів доларів щоденно. Як повідомляє провідний оглядач The Independent Саймон Колдер, три найбільші авіаційні вузли - Дубай та Абу-Дабі в ОАЕ, і Доха в Катарі - приймають близько півмільйона пасажирів щодня. Цей регіон зазвичай обслуговує 5% від загальної кількості міжнародних перевезень.
Тим часом Італія заявила про свій нейтралітет у війні проти Ірану. Прем'єр-міністерка Джорджа Мелоні підкреслила, що країна зосередиться на дипломатичному вирішенні ситуації на Близькому Сході та попередила про можливі санкції проти компаній, які використовують енергетичну кризу, спричинену війною, для отримання прибутку.
За інформацією високопоставленого ізраїльського чиновника агенції Reuters, новий верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї не з'являється на публіці через легкі поранення, отримані під час спільної операції США та Ізраїлю. Корпус вартових ісламської революції Ірану висунув кандидатуру Моджтаби Хаменеї на посаду верховного лідера, розглядаючи його як більш поступливого наступника свого батька, який підтримуватиме їхню жорстку політику.
