Експерт: Судовий процес над Путіним може бути визначений результатами виборів у США.

Девід Крейн - це основоположний прокурор Спеціального суду ООН для Сьєрра-Леоне та один з найвідоміших фахівців у сфері міжнародного права, що стосується воєнних злочинів. Він керує високопрофесійною робочою групою, яка надає підтримку Раді Європи та коаліції держав (Основній групі) у процесі створення спеціального трибуналу для розслідування злочинів агресії Росії в Україні.

У склад цієї групи входять також колишній міністр юстиції Канади Ірвін Котлер, колишній заступник генерального секретаря ООН Ганс Корелл, перший спеціальний посланець США, відповідальний за питання, пов'язані з військовими злочинами, Девід Шеффер, а також екс-головний прокурор Міжнародних кримінальних трибуналів ООН для колишньої Югославії та Руанди Річард Голдстоун.

У вересні 2022 року російська влада внесла Крейна до "стоп-листа". В інтерв'ю DW він розповів, як просувається створення спецтрибуналу і як майбутня зміна адміністрації в США може позначитися на дипломатичному процесі.

Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) у червні прийняла резолюцію, в якій висловила заклик до термінового початку консультацій стосовно проекту угоди між Радою Європи та українським урядом про створення спеціального трибуналу для розслідування агресивних дій РФ проти України. На якій стадії наразі перебувають ці консультації?

Девід Крейн: Сторони обговорюють і розглядають різні аспекти посилення санкцій, розробку ширшого плану, який справді змусить Російську Федерацію сумніватися в доцільності продовження агресії проти України. Ведуться дискусії, конкретна робота. Ця резолюція - дуже предметна. У ній містяться чіткі рекомендації, як рухатися вперед і продовжувати санкційну політику.

Ви говорите про фінансові інструменти, такі як міжнародний механізм компенсацій та використання заморожених російських державних активів для відновлення України?

Є кілька практичних моментів, пов'язаних із політичним і фінансовим аспектами, зі спробою надіслати чіткий сигнал Російській Федерації, що Європа не збирається спускати ситуацію на гальмах. Хоча російський президент Володимир Путін все ще сподівається, що час і відволікаючі фактори поступово змусять Європу відійти від підтримки України. Насправді, це його єдина стратегічна надія - що Європа втратить інтерес до допомоги Україні в політичному, економічному та військовому планах.

28 червня учасники Основної групи, відповідальної за створення спеціального трибуналу, провели зустріч у Румунії, де розглянули проект статуту суду. Цей документ має на меті детально визначити порядок формування, склад, а також тимчасову і предметну юрисдикцію трибуналу. Чи є якісь новини з цього питання?

На столі переговорів - три пропозиції. По-перше, є група країн, яка виступає за створення трибуналу щодо агресії РФ - на базі України з використанням українського законодавства і за міжнародної підтримки.

По-друге, спецтрибунал може бути сформований по лінії Генасамблеї ООН. Ми почали виступати на підтримку цього механізму у вересні 2022 року і запропонували сім кроків для імплементації статуту з подальшим обвинувальним висновком на адресу Путіна, а також вищого військового і політичного керівництва РФ. Цей варіант усе ще не знято з розгляду.

По-третє, існує альтернатива, що передбачає створення об'єднаної групи країн, яка збереться в рамках Ради Європи. Це можна частково порівняти з Міжнародним військовим трибуналом, що відбувся в Нюрнберзі в 1945 році. Ми маємо юридичні прецеденти, на які можна спиратися.

На даному етапі Основна група разом із Радою Європи активно співпрацюють з Києвом для створення ефективного механізму правосуддя, який буде підтриманий міжнародною спільнотою. Цей механізм має на меті забезпечити відповідальність Путіна та інших високопосадовців Російської Федерації.

Наступна сесія Основної групи запланована на 17 вересня у Відні. Учасники активно співпрацюють та використовують наш проект статуту як основний орієнтир для прийняття подальших рішень. Дискусії щодо ключових положень статуту тривають.

Що вдалося досягти з червня?

Обговорення продовжуються. Мова йде про створення політичного компромісу. Проект, представлений нами навесні, досі розглядається як альтернатива спеціальному трибуналу, що формується через Генеральну асамблею, а також українському суду, який ґрунтується на національному законодавстві. У групи Ради Європи є чітке прагнення залучити Путіна до відповідальності за агресивні дії.

Перегляньте також: У Гаазі триває обговорення "трибуналу для Путіна".

У листопаді в Сполучених Штатах відбудуться президентські вибори. Зміна керівництва неминуча. Які наслідки це матиме для юридичних та дипломатичних процесів?

Ми вже більше двох років невтомно наголошуємо на важливості 5 листопада для глобального контексту. Від результатів виборів у Сполучених Штатах залежатиме, чи зможе новий механізм правосуддя виявитися ефективним. Якщо Дональд Трамп здобуде перемогу, можна очікувати, що його адміністрація буде значно менш готовою до того, щоб притягнути Володимира Путіна до відповідальності за його дії, які мали негативний вплив не лише на Україну, але й на світову стабільність.

Кандидатка від Демпартії США Камала Гарріс має правовий бекграунд: вона працювала генпрокуроркою Каліфорнії. Яка ймовірність, що в разі обрання на посаду президента вона буде активно продавлювати повістку зі спецтрибуналом?

Не можу говорити за віцепрезидентку Гарріс. Але давайте подивимося на ситуацію в макроперспективі. Якщо демократична адміністрація залишиться при владі, гадаю, Володимир Путін зрозуміє, що в нього немає жодного рішення, щоб здобути хоч якусь перемогу, і це змусить його вагатися і, можливо, навіть розглянути можливість якихось дискусій.

Перемога Гарріс на виборах стане потужним меседжем для Путіна: все закінчено. Це означає, що Сполучені Штати, а отже, і Європа, залишаться вірними своїй підтримці України, і Росія не матиме жодних шансів на перемогу.

Якщо Трамп знову стане президентом, це може свідчити про те, що Путін вважає свої дії виправданими. У такому випадку, агресія з його боку лише зросте. Можна не сподіватися на мир, адже він буде продовжувати ескалацію конфлікту, прагнучи утримати контроль над Донбасом. Я вірю, що Трамп дозволить Путіну вільно діяти щодо України, що може призвести до дестабілізації ситуації в Європі та ослаблення НАТО.

30 серпня радник з національної безпеки США Філ Гордон провів зустріч з Андрієм Єрмаком, головою офісу президента України. Під час бесіди Гордон наголосив на важливості досягнення "справедливого та стійкого" миру в Україні. Яким чином ці наміри співвідносяться з ініціативами Ради Європи щодо створення спеціального трибуналу?

Мені здається, що коментарі тих, хто закликає до миру, в основному спрямовані на задоволення їхніх власних політичних амбіцій, а не на реальне втілення мирних ініціатив. На мою думку, першочерговим завданням має бути стабілізація ситуації — зупинка вогню і розведення військ. Лише після цього, через кілька років, можна буде розпочати справжні переговори про мир. Наразі ми ще далеки від такого етапу. Важливо, щоб обидві сторони мали інтерес у переговорах, але на сьогодні я цього не спостерігаю.

Досліджуйте також: Які наслідки можуть очікувати Київ і Москву у випадку перемоги Гарріс на виборах у США?

У серпні Україна завершила процес ратифікації Римського статуту, який є основоположним документом Міжнародного кримінального суду (МКС), розташованого в Гаазі.

МКС у 2023 році видав ордер на арешт Путіна та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової за обвинуваченням у незаконній депортації дітей з окупованих районів України в Росію. На Путіні - клеймо правосуддя.

Але ратифікація Києвом статуту все одно не дає МКС можливості розслідувати злочин агресії. Для цього юрисдикцію суду мають визнати обидві сторони - як Україна, так і Росія...

Ратифікація статуту є розумним та стратегічним рішенням з боку Києва. Це підвищує авторитет України на міжнародній арені та зміцнює її політичну позицію, демонструючи прагнення країни до дотримання верховенства права як демократичної держави. Крім того, цей крок наближає Україну до інтеграції з Європейським Союзом.

Київ скористався статтею 124 під час процесу ратифікації. Це свідчить про те, що Україна протягом семи років не буде визнавати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду стосовно справ, пов'язаних із її громадянами та військовими злочинами...

Стаття 124 завжди викликала суперечки. Вона була введена в 90-х роках завдяки ініціативі Франції, що прагнула уникнути відповідальності для своїх миротворчих сил.

Але Україна - суверенна держава і має право висувати умови. Київ перебуває у стані війни. Стаття 124 дозволить "пилу осісти". Думаю, президент Володимир Зеленський вчинив дуже мудро, давши цю опцію політичним силам в Україні та водночас просунувши Київ на шляху до повнішого включення в сім'ю країн, які визнають МКС.

Досліджуйте також: Конвенції з Женеви. Чи є вони застарілим механізмом міжнародного права?

Чи немає у вас відчуття, що не тільки будь-які проєкти щодо спецтрибуналу, а й суд у Гаазі - свого роду "паперові тигри"? Особливо, після візиту Путіна в Монголію. Адже та не заарештувала його за ордером прокурора Каріма Хана.

Те, що Монголія, країна-член МКС, нічого не зробила для арешту Путіна - це проблема. Ганьба, з політичного погляду. Вона втрачає авторитет, втрачає репутацію. Країна, по суті, порушила Римський статут.

Але, знову ж таки, Монголія межує з Росією і повинна була враховувати свої політичні перспективи в регіоні.

Чи можливі в зв'язку з цим якісь санкції проти Улан-Батора?

Щодо будь-якого представника МКС, у випадку порушень, можливі різні санкції, такі як догана або попередження, а також розгляд питання про виключення з асамблеї держав-учасниць.

Чи застосують ці заходи до Монголії?

Ні, в цій ситуації я не сподіваюся на це. Візит президента Росії виявився для нього вдалим, але він залишився ізольованим і безвихідним.

Нам постійно наголошують: "Путін ніколи не буде притягнутий до суду". Але це не основна проблема. Розробляючи новий правовий механізм, ми маємо передати чіткий практичний, політичний та правовий сигнал: якщо лідер держави незаконно вступає на територію іншої країни під егідою ООН і вчиняє агресію, то він неминуче понесе відповідальність.

Читайте також:30 років міжнародного правосуддя: від Мілошевича до Путіна

"Глобальна мережа підзвітності" — це неприбуткова організація, заснована вами для відновлення справедливості для тих, хто постраждав від воєнних злочинів. З початку квітня 2022 року вона випустила ряд доповідей, присвячених ситуації в Росії. У липні була представлена нова доповідь, що розглядає можливу участь Олександра Лукашенка у конфлікті. Які основні меседжі ви хотіли донести через цю доповідь?

Слід усвідомити, що Путін вчинив агресивне вторгнення в Україну. Проте існують й інші держави, які активно підтримують це насильство. Одним із таких прикладів є Білорусь. Також до цього переліку можна віднести Іран, Північну Корею та, в певній мірі, Китай.

Ось чому ми вирішили створити зразок обвинувального висновку, щоб продемонструвати, яким чином Лукашенко може бути притягнутий до відповідальності за допомогу в агресії. Це є попередженням для інших лідерів країн по всьому світу.

Коли я складав обвинувальний висновок проти президента Ліберії, мені закидали: "Ти ніколи не зможеш дістатися до Чарльза Тейлора". Але пройшло кілька років, і Тейлора передали до Спеціального суду по Сьєрра-Леоне. Відбувся прозорий і справедливий судовий процес, і тепер він проведе решту своїх днів за ґратами. Отже, врешті-решт, правосуддя все ж таки спрацювало.