Україна в Міжнародному Космічному Середовищі: які реалістичні перспективи відкриває вступ?

1 січня 2025 року Україна стане повноправним членом Міжнародного кримінального суду. Які юридичні вигоди це принесе Україні та які наслідки матиме для Росії і російських військових злочинців?

Починаючи від 1 січня, Україна є повноправним членом Міжнародного кримінального суду (МКС), ратифікувавши перед тим Римський статут. До юрисдикції МКС входять найтяжчі міжнародні злочини, як-от геноцид, злочини агресії, воєнні злочини і злочини проти людяності.

Фактично, вступ України до МКС відкриває перед нею можливість брати участь у голосуванні за кандидатів на суддівські та інші виборні посади в цій організації. Тепер вона може висувати власних претендентів на посади суддів і прокурорів, а також впливати на фінансування суду, включаючи розподіл ресурсів, що виділяються на його діяльність в Україні.

Україна отримає й інші важливі права, наприклад можливість передавати прокурору для розслідування ситуації, пов'язані зі скоєнням злочинів, зазначив дослідник Інституту права міжнародного миру і безпеки Кельнського університету Гліб Богуш, спілкуючись із DW.

Приміром, восени такою можливістю скористалася Литва, передавши для розслідування ситуацію, пов'язану зі злочинами режиму Лукашенка в Білорусі (яка не є членом МКС), що мають наслідки в Литві: йдеться про депортації та переслідування - злочини проти людяності. Наступним кроком може бути вже повномасштабне розслідування МКС, написала у себе в соцмережах правозахисниця з організації-лауреата Нобелівської премії миру "Центр цивільних свобод" Олександра Матвійчук.

З іншого боку, Київ також отримує нові зобов'язання, які передбачають всебічну співпрацю з Міжнародним кримінальним судом. "Україна зобов'язана повною мірою співпрацювати з судом у всіх випадках та дотримуватися всіх його рішень", - зазначає Гліб Богуш. "Наприклад, ордери на арешт ізраїльських високопосадовців можуть викликати політичні труднощі у відносинах зі США, які вже перейшли до відкритої конфронтації з судом, навіть не дочекавшись зміни адміністрації в Білому домі".

Читайте також: Бербок: ФРН дотримуватиметься закону щодо ордера на арешт Нетаньяху

Аналітики прогнозують, що Вашингтон, який не є членом Міжнародного кримінального суду, може оголосити санкції проти суду у відповідь на видані ним ордери на арешт прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху та колишнього міністра оборони Йоава Галанта, а також лідерів терористичного угруповання ХАМАС. Олександра Матвійчук вважає, що такі дії США можуть ускладнити розслідування суду, включаючи злочини, вчинені в Україні.

Участь у МКС - це одна з умов для вступу України до Європейського Союзу, прописаних ще в угоді про асоціацію з ЄС від 2014 року. Наразі всі члени і кандидати в члени Євросоюзу (окрім Туреччини) підписали й ратифікували Римський статут, на основі якого було створено Міжнародний кримінальний суд.

Незважаючи на те, що Римський статут був підписаний українською стороною в ще більш далекому 2000 році, на його ратифікацію пішло 24 роки. Тоді, як пояснюють експерти, другий президент України Леонід Кучма поставив свій підпис під тиском міжнародної спільноти, а потім злякався, що цей інструмент зможуть використати проти нього самого - наприклад, у разі придушення протестів.

"Тож тоді він звернувся до Конституційного суду і отримав від нього рішення, що Римський статут суперечить українському законодавству, - розповідав раніше в інтерв'ю DW Володимир Яворський із "Центру громадянських свобод". - Це було абсолютно політичне рішення, дивне з правової точки зору".

Тільки в 2016 році були внесені поправки до Конституції України, що відкрили шлях для ратифікації Римського статуту, а їхня дія почалася лише через три роки після цього.

Остаточно, 21 серпня 2024 року Верховна Рада України затвердила Римський статут. 25 жовтня була передана відповідна ратифікаційна грамота Генеральному секретарю ООН. Від цього моменту почався зворотний відлік до отримання Україною членства в Міжнародному кримінальному суді (МКС): відповідно до регламенту суду, членство офіційно стартує першого числа місяця, що настає після 60 днів з моменту подання ратифікаційної грамоти. У випадку України це відбудеться 1 січня 2025 року.

Київ визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС) щодо злочинів, скоєних на території України, на особливих підставах з листопада 2013 року. Як вже зазначали раніше в Офісі президента Володимира Зеленського, який виступив з ініціативою щодо ратифікації цього закону, участь у МКС дозволить більш ефективно притягувати до відповідальності громадян РФ — як військових, так і інших посадових осіб — за злочини, вчинені на українській землі в умовах російської військової агресії.

Наразі МКС розслідує дві великі кримінальні справи про воєнні злочини в Україні - йдеться про незаконну депортацію дітей та удари по цивільних об'єктах. "Але я знаю, що будуть ще, - каже Володимир Яворський, - тому що МКС додатково розслідує багато епізодів. Тобто суд точно на цьому не зупиниться". На його думку, членство України в МКС прискорить ці розслідування.

Членство України в Міжнародному кримінальному суді (МКС) не впливає на юрисдикцію суду щодо Росії у контексті її війни проти України, пояснює Гліб Богуш. Експерт зазначає: "На жаль, ця подія не змінить ситуацію зі злочином агресії, який залишаються за межами юрисдикції МКС у випадку агресії Російської Федерації проти України". Основна причина полягає в тому, що Росія не визнає юрисдикцію цього суду з 2016 року.

Одночасно Богуш підкреслює, що участь України в Міжнародному кримінальному суді зміцнює її позиції у боротьбі за створення спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії. "Хоча цей процес просувається повільно, останнім часом спостерігається позитивна динаміка, пов'язана з реалізацією цієї ініціативи в рамках угоди між Україною та Радою Європи, з можливим залученням інших країн, які не є членами цієї організації," – зазначив юрист.

На думку експерта, правова ситуація в Росії залишається незмінною. Злочини, які вчиняються або були вчинені російськими державними службовцями та військовими на території України, зокрема ті, що плануються, організовуються та частково реалізуються у самій Росії з наслідками для України, підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС). Цей суд вже видав шість ордерів на арешт російських високопосадовців, серед яких і президент Володимир Путін.

У цьому контексті Богуш зазначає, що "моральна позиція України" стає зміцненою, оскільки її участь у Міжнародному кримінальному суді усуває у російської влади "улюблений аргумент про подвійні стандарти": "Вони стверджують, що Україна користується судом, не будучи його учасницею, остерігаючись відповідальності за свої власні злочини".

На думку Богуша, позиція України була б ще сильнішою, якби не її декларація про відстрочку за статтею "воєнні злочини". Річ у тім, що ухвалений Верховною Радою закон передбачає, що українські громадяни отримують імунітет на переслідування за потенційні подібні дії протягом семи років. Тобто Україна ратифікувала Римський статут із заявою, згідно з якою МКС не матиме юрисдикції за цією статтею щодо громадян України сім років потому.

Володимир Яворський теж вважає, що "це питання політики подвійних стандартів". "Адже ми не можемо вимагати від Росії не вчиняти міжнародні злочини, а самі фактично казати, що українські військові можуть їх вчиняти", - зазначив він.

Правозахисник зазначив, що українські політики погодилися на цей компроміс не через реальну небезпеку, яка може виникнути внаслідок ратифікації Римського статуту, а "щоб розвіяти страхи військових". Фахівці вважають, що цей крок з боку Києва в основному спрямований на управління сприйняттям ризиків серед військовослужбовців та працівників силових структур у контексті війни.

Яворський зазначив, що з 2015 року Міжнародний кримінальний суд отримав повноваження розслідувати всі дії, включаючи дії українських військових, проте досі не пред'явив їм жодних обвинувачень.

"На жаль, цей виняток надає кремлівській пропаганді можливості стверджувати, що Україні "є що приховувати" і що вона лише використовує МКС як засіб у своїй війні проти Росії. Проте наразі не зрозуміло, як саме суд інтерпретуватиме цю декларацію, і залишається надія, що з часом українська влада сама відмовиться від цього спірного привілею", - зазначив Гліб Богуш.

Однак, фахівці підкреслюють, що це не перший випадок у історії Міжнародної космічної станції, коли держави вдавалися до такого виду імунітету для своїх підданих.

Тим часом Міжнародний кримінальний суд оголосив про намір розпочати розслідування у третьому пріоритетному напрямку, окрім уже існуючих двох, які стосуються злочинів проти дітей та атак на цивільних осіб і критично важливу інфраструктуру. За словами Олександри Матвійчук, наступна справа, яку розглядатиме суд, може стосуватися злочинів проти людяності, скоєних російськими військовими в місцях утримання: незаконного позбавлення волі, катувань, зґвалтувань, убивств військовополонених та незаконно затриманих цивільних осіб.

Проте фахівці застерігають, що у контексті цих справ затримання та наступні судові розгляди стосовно підозрюваних навряд чи відбудуться в найближчому майбутньому. Згідно з останнім річним звітом Прокуратури Міжнародного кримінального суду, на даний момент 27 ордерів на арешт залишаються невиконаними, і це лише ті, що стали відомі громадськості.

Втім, ордери на арешт можуть стримувати підозрюваних від поїздок до країн-членів суду. "Справді, ордер на арешт, виданий МКС, може бути причиною того, що Путін досі утримувався від поїздок, наприклад, до Південної Африки, Мексики та Бразилії, - пише американське некомерційне юридичне видання Lawfare, - хоча це не завадило його поїздці до Монголії".

Відмовившись заарештувати Путіна на своїй території та не передавши його до суду, Монголія фактично проігнорувала запит про співпрацю від міжнародного суду. Цей крок не залишився без наслідків: Палата попереднього провадження Міжнародного кримінального суду (МКС) вирішила передати ситуацію на розгляд Асамблеї держав-учасниць. У відповідь Монголія звернулася з проханням про апеляцію, посилаючись на ширші питання звичаєвого права, які перевищують рамки Римського статуту. У світлі цього інциденту експерти, характеризуючи МКС як "безкінечного велетня", наполегливо рекомендують суду переглянути свої підходи до співпраці з державами, щоб не підірвати його прагнення до глобального визнання та авторитету.

"Загалом, сучасна додана цінність Міжнародного кримінального суду та його ордерів на арешт полягає, передусім, в підвищенні морального духу України та застосуванні міжнародного права як інструменту легітимізації. Це, зокрема, слугує засобом для міжнародної ізоляції Росії та залучення глобальної підтримки на користь України", - зазначають українські юристи в статті для Lawfare.